Постанова
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа № 235/3040/18
провадження № 61-3603св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест",
відповідачі: ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року в складі судді Хмельової С. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня 2019 року в складі колегії суддів: Дундар І. О., Корчистої О. І, Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" (далі - ТОВ "Бета-Агро-інвест") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -
ФОП ОСОБА_2 ) про визнання договору оренди недійсним та визнання укладеною додаткової угоди.
Позовна заява мотивована тим, що між ТОВ "Бета-Агро-інвест" та ОСОБА_1 20 серпня 2007 року укладено договір оренди землі
на 10 років. 24 червня 2017 року орендодавцю було вручено повідомлення позивача про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк.
ТОВ "Бета-Агро-інвест" 12 липня 2017 року отримало відмову
ОСОБА_1 від продовження строку дії договору. Листом від 31 липня 2017 року позивач запропонував покращені умови договору, але відповіді не отримав.
У подальшому позивач дізнався, що 01 грудня 2017 року ОСОБА_1 уклав договір оренди спірної земельної ділянки з ФОП ОСОБА_2 .
На підставі викладеного ТОВ "Бета-Агро-інвест" просило: визнати недійсним договір оренди землі від 01 грудня 2017 року, укладений між
ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20 серпня 2007 року між
ОСОБА_1 і ТОВ "Бета-Агро-інвест".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 27 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстави вважати порушеним переважне право позивача на продовження дії договору оренди землі, передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі", відсутні. Орендодавець повідомив листом ТОВ "Бета-Агро-інвест" про відсутність наміру продовжувати договірні відносини з позивачем.
ТОВ "Бета-Агро-інвест" після закінчення строку дії договору не користувалось земельною ділянкою, орендодавець ОСОБА_1 відмовлявся від продовження дії договору оренди. Договір оренди землі з ФОП ОСОБА_2 укладено 01 грудня 2017 року, тобто після закінчення переговорів щодо продовження договору від 20 серпня 2007 року. Факт порушення переважного права ТОВ "Бета-Агро-інвест" на укладення договору оренди землі не знайшов свого підтвердження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 16 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що умови щодо поновлення укладеного з позивачем договору оренди землі, передбачені частинами другою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" відсутні, оскільки ОСОБА_1 на пропозицію про продовження договору оренди відмовився, тобто переважне право позивача не порушено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Бета-Агро-інвест"просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано факт відсутності обґрунтованої відмови ОСОБА_1 на лист-пропозицію ТОВ "Бета-Агро-інвест" щодо поновлення договору оренди, пропозиція позивача фактично була проігнорована орендодавцем, що свідчить про порушення його переважного права оренди земельної ділянки.
Сумлінний орендар має переважне право перед іншими бажаючими на укладання договору оренди на новий строк, або на тих самих умовах, що були або на нових умовах. При цьому власник майна повинен запропонувати цьому орендарю нові умови і тільки у випадку його відмови - передати майно в оренду іншій особі на тих же самих умовах, що були запропоновані орендарю.
Позивач сумлінно виконував умови договору оренди, проте, відповідачем не наведено жодних причин відмови від продовження дії договору з позивачем. Єдиною причиною для відмови в укладенні нового договору оренди з позивачем є суб`єктивне бажання орендодавця укласти договір з новим орендарем.
Доводи інших учасників справи
ФОП ОСОБА_2 подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що відповідачі не порушували переважного права позивача на поновлення договору оренди на новий строк. ОСОБА_1 не бажав поновлювати договір оренди на новий строк, про що належним чином повідомив
ТОВ "Бета-Агро-інвест". Суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильних висновків про відмову у задоволенні позову з мотивів недоведеності позивачем порушення його права на земельну ділянку з боку відповідачів.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
15 травня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до державного акта
серії ЯГ № 359791 від 25 липня 2006 року є власником земельної ділянки площею 6,5704 га на території Іванівської сільської ради Красноармійського району Донецької області.
Між ТОВ "Бета-Агро-інвест" та ОСОБА_1 20 серпня 2007 року укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком
на 10 років, який 20 серпня 2007 року зареєстрований у Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
Листом від 20 червня 2017 року ТОВ "Бета-Агро-інвест" звернулось до ОСОБА_1 з повідомленням про намір скористатись своїм переважним правом на продовження договору оренди землі.
Листом від 12 липня 2017 року ОСОБА_1 повідомив про те, що відмовляється від подовження строку дії договору оренди земельної ділянки.
Листом від 31 липня 2017 року ТОВ "Бета-Агро-інвест" звернулось з пропозицією повідомити причини не згоди на продовження договору та запропонували підвищення орендної плати.
01 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди спірної земельної ділянки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, при вирішенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
ТОВ "Бета-Агро-інвест" у поданому до Верховного Суду клопотанні просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що ця справі містить у собі виключну правову проблему, яка полягає в нівелюванні судами переважного права оренди земельної ділянки і як наслідок неможливості добросовісному орендарю реалізувати його право на практиці та захистити свої порушені права. Така передача необхідна для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики.
Вказувало на неврахування судами правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 січня 2018 року у справі № 6910/12017/17 де зазначено, що "Разом з тим, за наявності наміру передати майно в оренду та наявності попереднього орендаря, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, за інших рівних умов право вибору орендодавцем орендаря прямо обмежено передбаченим частиною першою статті 285 Господарського кодексу України та частиною першою статті 777 Цивільного кодексу України переважним правом такого попереднього орендаря…." сторони попереднього договору оренди, і в першу чергу орендодавець, має право на перегляд умов попереднього договору при укладенні нового.
Нові умови мають бути доведені в чіткій та конкретній формі попередньому орендарю, щоб останній міг зробити такий же чіткий і конкретний вибір - прийняти ці умови і скористатись своїм переважним правом на укладення нового договору або відмовитися від таких умов і на цьому його переважне право припиниться.
Зазначало, що такі висновки Верховного Суду суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 235/2303/18 та від 24 липня 2019 року у справі № 235/4755/18, за якими, на думку представника заявника, достатньо невмотивованої відмови для припинення переважного права оренди попереднього орендодавця та в подальшому право орендодавця здавати земельну ділянку в оренду не обмежене.
Вказувало, що у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 702/699/16-ц викладено інший висновок і суд знайшов підстави для задоволення позову. Велика Палата Верховного Суду у разі прийняття до розгляду цієї справи може підтвердити або дати нову правову позицію даному питанню. За таких обставин висновки суду про правомірність невмотивованої відмови орендодавця про продовження договору оренди не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону.
Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Заявляючи клопотання, представник ТОВ "Бета-Агро-інвест" просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для підтвердження або надання нової правової позиції щодо правових висновків: Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 18 січня 2018 року у справі № 6910/12017/17; у постановах Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року у справі № 235/2303/18 та постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року у справі № 235/4755/18, а також у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 702/699/16-ц.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини та правовідносини у справах, на які посилається заявник, та у справі, яка є предметом касаційного перегляду, є різними.
Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.