Постанова
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа № 465/6661/16-ц
провадження № 61-17396св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького",
треті особи: Первинна профспілкова організація працівників Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" Професійної спілки авіапрацівників України, генеральний директор Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" Романовська Тетяна Василівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" на рішення Франківського районного суду міста Львова від 14 листопада 2018 року в складі судді Ванівського Ю. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (далі - ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького"), треті особи: Первинна профспілкова організація працівників ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" Професійної спілки авіапрацівників України, генеральний директор ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" Романовська Т. В., про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 15 лютого 2006 року до 07 листопада 2016 року та працювала на посаді заступника генерального директора, а з квітня
2007 року - на посаді першого заступника генерального директора.
Пунктом 1 наказу ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" від 18 липня
2016 року зі штатного розпису виведено посаду першого заступника генерального директора з 29 вересня 2016 року.
У той же день (18 липня 2016 року) позивачу письмово повідомлено про наступне вивільнення з 19 вересня 2016 року та ознайомлено з переліком вакантних посад станом на 18 липня 2016 року. У наданому їй переліку була відсутня посада начальника юридичного управління, яку вона могла б зайняти з урахуванням її повної юридичної освіти.
Згодом відповідач ознайомив її з наявними вакантними посадами станом на 18, 20, 21, 22 липня 2016 року, у більшості своїй пропонувались вакантні посади технічного профілю.
Також у період з 18 липня 2016 року до 07 листопада 2016 року у відповідача були у наявності вакантні посади, на заняття яких вона могла б претендувати у разі надходження відповідної пропозиції, зокрема: радник генерального директора з питань розвитку, начальник відділу організації закупівель, директор з наземного обслуговування, професіонал з антикорупційної діяльності та інші посади.
Наказом ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" від 31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 07 листопада 2016 року у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої
статті 40 КЗпП України.
Вказувала, що у відповідача не було наміру сприяти позивачу у працевлаштуванні, про що свідчать накази від 15 вересня 2016 року,
від 17 жовтня 2016 року та від 31 жовтня 2016 року щодо її звільнення спочатку 17 жовтня 2016 року, згодом 26 жовтня 2016 року і на кінець
07 листопада 2016 року.
Зазначала, що звільнення з роботи завдало їй моральної шкоди, яку вона оцінює у 5 000 грн.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати незаконним наказ відповідача від 31 жовтня
2016 року щодо її звільнення з роботи з 07 листопада 2016 року; поновити її
з 07 листопада 2016 року на роботі на посаді першого заступника генерального директора ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького"; стягнути з ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 29016 року до 14 листопада 2018 року в розмірі 797 738,40 грн та 5 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 14 листопада
2018 року позов задоволено.
Визнано незаконним наказ ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького"
від 31 жовтня 2016 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника генерального директора ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького".
Стягнуто з ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2016 року до 14 листопада 2018 року у розмірі 797 738,40 грн.
Стягнуто з ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Стягнуто з ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" на користь ОСОБА_1 551,21 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивача звільнено з роботи з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки посада керівника юридичної служби була вакантною на час звільнення останньої, тобто вільною, проте у порушення вимог статті 49-2 КЗпП України не була запропонована їй для працевлаштування.
При цьому судом взято до уваги наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 08 листопада 2016 року до 14 листопада 2018 року становить 797 738,40 грн.
Внаслідок незаконного звільнення позивача їй заподіяно значні моральні страждання, порушено її нормальні життєві зв`язки, стресові ситуації призвели до погіршення емоційного та психологічного стану останньої, вона перебуває у постійній тривозі та невпевненості у майбутньому. Визначаючи розмір моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, місцевий суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника генерального директора ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького", стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судових витрат змінено.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника генерального директора ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" з 07 листопада 2016 року.
Стягнуто з ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2016 року
до 14 листопада 2018 року в розмірі 658 449 грн без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" на користь ОСОБА_1 451 грн сплаченого судового збору.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" 1 861 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.
Відповідно до статті 235 КЗпП України допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу.
У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при звільнення з роботи ОСОБА_1 були порушені вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо її працевлаштування, тому суд першої інстанції обґрунтовано скасував оспорюваний наказ від 31 жовтня 2016 року та поновив її на посаді першого заступника генерального директора ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького".
Разом з тим, ухвалюючи рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді першого заступника генерального директора ДП "МА "Львів"
ім. Данила Галицького", місцевий суд у резолютивній частині рішення не зазначив з якого часу позивач підлягає поновленню на роботі, а у короткому тексті рішення суду не зазначив про негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах місячного платежу, внаслідок чого вона не поновлена на роботі по даний час.
Крім того, місцевим судом не правильно визначено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який повинен бути визначений відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого
1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Апеляційний суд також зазначив, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомогу у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1
у розмірі 5 000 грн суд першої інстанції вірно виходив з того, що така заподіяна відповідачем. При цьому місцевим судом враховано характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивачк, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького"просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнути середній заробіток у розмірі 797 738,40 грн, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" мотивована тим, що на час звільнення позивача посада керівника юридичної служби (начальника юридичного управління) не була вакантною, тому висновки судів у цій частині ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені матеріалами справи.
Крім того, позивач не могла обіймати посаду начальника відділу організації закупівель, оскільки не володіла навиками роботи в системі публічних закупівель, тому вказана посада обґрунтовано не запропонована останній.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про подачу
ОСОБА_1 заяви-згоди на її переведення на будь-яку із запропонованих вакантних посад, зокрема на посади генерального директора з питань розвитку, професіонала з антикорупційної діяльності, директора з наземного обслуговування. Не надсилалися такі заяви позивачем і на адресу підприємства, що слід розуміти як відмову від запропонованих їй вакантних посад. При цьому позивач не заперечує про отримання через відділення пошти повідомлень про наявність вакантних посад.
Переведення інших працівників на запропоновані позивачу посади за відсутності згоди останньої на таке переведення жодним чином не порушує її прав. За відсутності згоди позивача на переведення на одну із запропонованих посад у відповідача не було підстав та можливості на проведення відповідних співбесід, оцінювання можливості позивачем виконувати запропоновану роботу з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду.
Встановлення апеляційним судом порушення відповідачем частини другою статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 не відповідає обставинам справи.
Позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт завдання їй моральної шкоди, а також не надано розрахунку цієї шкоди та не зазначено чим вона керувалася при визначені розміру моральної шкоди. Крім того, апеляційним судом не правильно визначено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу та період, за який він нараховано.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення від 14 листопада 2018 року, правомірно включив для обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу виплачену позивачу виробничу премію у розмірі 2 895,29 грн пропорційну часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді і заробітну плату в розмірі 2 717,60 грн, виплачену в розрахунковому періоді за час звільнення від роботи з метою пошуку іншої роботи.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення місцевого суду, допустив, неправильне застосування норм матеріального права щодо обчислення середньої заробітної пати за час вимушеного прогулу, що призвело до помилкового зменшення її на суму 139 289,40 грн.
Доводи інших учасників справи
ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, зазначивши, що Львівським апеляційним судом здійснено перерахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача та з врахуванням пунктів 3, 4 Порядку № 100, розмір якого складає 658 449 грн, що відповідає здійсненим розрахункам відповідача.
Інші учасники справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 27 вересня 2019 року та від 28 жовтня
2019 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" та ОСОБА_1, відповідно, і витребувано цивільну справу.
31 жовтня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 15 лютого 2006 року перебувала у трудових відносинах з ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького", працювала на посаді заступника генерального директора, а з 18 квітня 2007 року - на посаді першого заступника генерального директора по день звільнення.
Наказом ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" від 22 березня 2016 року
з 23 березня 2016 року введено в дію нову організаційну структуру підприємства, в якому відсутня посада позивача
Відповідач 26 березня 2016 року звернувся до голови первинної профспілкової організації працівників ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" професійної спілки авіапрацівників України та голови первинної профспілкової організації працівників ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" професійної спілки авіапрацівників України, яким повідомив останніх, що планує провести зміни в організації виробництва та праці, що
у свою чергу зумовлені оптимізацією виробничого процесу, а саме: зменшення кількості персоналу, розширення зон обслуговування деяких структурних підрозділів, суміщення посад і процесів, і зв`язку з чим планується скорочення ряду посад у тому числі і посада першого заступника генерального директора.
Згідно з протоколом спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" проведені спільні консультації щодо дотримання вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", за наслідком яких вирішено проводити зміни в організації виробництва та праці шляхом скорочення посад, зазначених у зверненні генерального директора з дотриманням гарантій та в порядку передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до наказу ДП "МА "Львів" ім. Данила Галицького" від 18 липня 2016 року у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату), яка здійснюється з метою підвищення ефективності та оптимізації управління підприємством, внесено зміни до штатного розпису підприємства, шляхом виведення з нього з 29 вересня 2016 року посади першого заступника генерального директора та ознайомлено позивача про наступне вивільнення, надано перелік вакансій, наявних у відповідача станом на 18 липня 2018 року. Позивачем не було висловлено бажання бути переведеною на запропоновані посади.