ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 199/2682/18
провадження № 61- 6515св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, колективне підприємство "Дніпропетровська виробничо-торгівельна фірма "Славутич",
третя особа - комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпропетровської міської ради,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Лабовкіна Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року в складі колегії суддів Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, КП Дніпропетровська виробничо-торгівельна фірма "Славутич" і просила визнати недійсним ордер від 17 листопада 2015 року № 074 серії А, виданий КП "Дніпропетровською виробничо-торгівельною фірмою "Славутич" у частині надання права ОСОБА_3 на проживання в кімнаті АДРЕСА_1 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, а також визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування вказаною кімнатою.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указувала, що з 23 липня 1986 року вона працює в ДПШО "Славутич" і 29 жовтня 1992 року як працівник підприємства була вселена на підставі ордеру в кімнату АДРЕСА_3, в цій кімнаті вона зареєстрована та проживає й кімната є єдиним її житлом.
У березні 2018 року позивачеві стало відомо, що КП Дніпропетровською виробничо-торгівельною фірмою "Славутич" видало на ім`я ОСОБА_2 ордер на право зайняття жилої площі в гуртожитку, а саме кімнат № НОМЕР_1 іАДРЕСА_5 , хоча фактично вона мешкає в кімнаті № 212.
Позивач уважала, що ордер на ім`я ОСОБА_2 на кімнату № 209 виданий незаконно, оскільки ця кімната не є вільною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що в позивача не виникло право користування на кімнату АДРЕСА_3, оскільки ордер на спірне приміщення їй не видавався.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано недійсним ордер від 17 листопада 2015 року № 074 серії А, виданий КП "Дніпропетровською виробничо-торгівельною фірмою "Славутич" у частині надання права ОСОБА_2 на кімнату № НОМЕР_1 у гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що КП"Дніпропетровська виробничо-торгівельна фірма "Славутич" визнало апеляційну скаргу ОСОБА_1 та не заперечують, що ОСОБА_2 не видавався ордер на зайняття кімнати № НОМЕР_1 і такий номер в ордері підроблений.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26 березня 2019 року представник ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі відповідач просить оскаржувану постанову апеляційного суду в частині задоволення позову скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Указує, що суд не має права позбавляти її єдиного житла, в якому вона проживає разом із онукою.
Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у касаційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.
Відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на дану касаційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що з 23 липня 1986 року ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з ДПШО "Славутич" і 29 жовтня 1992 року вселена у кімнату АДРЕСА_3 .
17 листопада 2015 року КП "Дніпропетровська виробничо-торгівельна фірма "Славутич" видала ордер № 074 серії А, відповідно до якого ОСОБА_2 надане право на зайняття житлової площі, а саме кімнат АДРЕСА_1 і АДРЕСА_6 .
20 вересня 2018 року генеральний директор КП "Дніпропетровська виробничо-торгівельна фірма "Славутич" у відповіді на адвокатський запит указав: "на момент підписання мною ордеру " 074 серія А від 17.11.2015 р. номеру кімнати 209 в ньому не зазначалося. Номер кімнати 209 в ордері було підроблено після його видачі невідомими особами. ОСОБА_2 не видавався ордер на право зайняття кімнати з номером АДРЕСА_3 ".