Ухвала
25 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 145/166/18
Провадження № 14-524 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Говора Дмитра Ігоровича про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" про визнання незаконним наказу від 13 травня 2015 року № 1 у частині відкликання з посади директора, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, та
ВСТАНОВИЛА:
1. У червні 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" (далі - СТОВ "Поділля") подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 05 лютого 2019 року і постанову Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року, прийнятих за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "Поділля", про визнання незаконним наказу від 13 травня 2015 року № 1 у частині відкликання з посади директора, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
2. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали.
3. Велика Палата Верховного Суду постановою від 19 лютого 2020 року касаційну скаргу СТОВ "Поділля" задовольнила частково, скасувала оскаржувані судові рішення, а провадження у справі закрила на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 414 ЦПК України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій помилково визначили предметну юрисдикцію спору та розглянули справу в порядку цивільного судочинства, тоді як розгляд цієї справи має відбуватися в порядку господарського судочинства.
4. Частиною четвертою статті 414 ЦПК України встановлено, що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
5. У березні 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла відповідна заява представника позивача -адвоката Говора Д. І.
6. Відповідно до частини першої статті 24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
7. Частинами першою та другою статті 27 ГПК України визначено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
8. Разом із цим частиною шостою статті 30 ГПК України встановлено, що спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.