ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2020 року
Київ
справа №806/1604/17
адміністративне провадження №К/9901/46000/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ради адвокатів Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя Токарева М.С.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (головуючий суддя Мацький Є.М., судді: Шевчук С.М., Шидловський В.Б.) у справі №806/1604/17 за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Житомирської області про визнання рішення протиправним,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ради адвокатів Житомирської області у якому просила:
- визнати протиправним рішення Ради адвокатів Житомирської області від 27 квітня 2017 року (протокол №64) про відмову ОСОБА_1 у внесені відомостей про право на зайняття адвокатською діяльністю до Єдиного реєстру адвокатів України;
- зобов`язати Раду адвокатів Житомирської області внести відомості щодо неї (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №156, видане Житомирською кваліфікаційною-дисциплінарною комісією адвокатури (далі також -КДКА) 12 лютого 1994 року на підставі рішення Житомирської обласної КДКА від 10 лютого 1994 року) до Єдиного реєстру адвокатів України.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що 12 квітня 2017 року звернулася до Ради адвокатів Житомирської області з письмовою заявою про внесення відомостей щодо неї до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ, Реєстр) на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №156 від 12 лютого 1994 року. Рішенням Ради адвокатів Житомирської області від 27 квітня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-IV від 05 липня 2012 року (далі - Закон №5076-IV) вона письмово не повідомила КДКА Житомирської області про існування обставин несумісності. Позивач вважає, що вказане рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому просить визнати його протиправним та зобов`язати Раду адвокатів внести до Реєстру відомості щодо її адвокатської діяльності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 що є підставою для визнання його протиправним та скасування. Суд першої інстанції зазначив, що неподання адвокатами, тобто саме особами, які здійснюють адвокатську діяльність, а не лише мають свідоцтво адвоката, відомостей про існування обставин несумісності може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності проте, не може бути підставою для відмови у внесенні відомостей до Реєстру. Суди зауважили, що оскільки адвокат може реалізувати своє право на здійснення адвокатської діяльності виключно при наявності персональних даних адвоката в ЄРАУ, то Рада адвокатів, відмовляючи у внесенні відповідних даних, фактично позбавляє позивача права на здійснення адвокатської діяльності, передбаченої законодавством України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі Рада адвокатів Житомирської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, на відміну від припинення такого права, може бути поновлено за відповідною заявою адвоката. Підставам для внесення до ЄРАУ запису про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю у зв`язку із несумісністю є отримання КДКА протягом дев`яноста днів з дня набрання чинності Законом №5076-IV (з 15 серпня 2012 року) зазначених відомостей (письмово) від самого адвоката, а не той факт, що Комісії про це відомо. Недотримання вказаного порядку позбавляє особу на внесення відомостей щодо її адвокатської діяльності до ЄРАУ. Відповідач стверджує, що у разі звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою у встановлений Законом строк до уповноваженого органу про зупинення адвокатської діяльності, вказане слугувало б поновленню її прав на здійснення адвокатської діяльності.
Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили.
Рух касаційної скарги
26 березня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Ради адвокатів Житомирської області.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 20 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Соколову В.М., суддям Єресько Л.О., Загороднюку А.Г.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12 лютого 1994 року на підставі рішення Житомирської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10 лютого 1994 року №2 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №156. Інформація щодо неї була внесена до реєстру адвокатів України, який вівся Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України до 15 січня 2013 року.
Розпорядженням №24 від 12 березня 1995 року її було відраховано зі складу Житомирської обласної колегії адвокатів у зв`язку з переходом на виборну посаду - суддею Олевського районного суду Житомирської області.
У зв`язку з поданням заяви про відставку, 21 вересня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади судді.
12 квітня 2017 року позивач звернулася до Ради адвокатів Житомирської області з письмовою заявою про внесення відомостей щодо неї до Єдиного реєстру адвокатів України.
Рішенням Ради адвокатів Житомирської області від 27 квітня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на те, що протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом №5076-IV вона письмово не повідомила КДКА Житомирської області про існування обставин несумісності. У своєму рішенні Рада адвокатів вказала, що не може поновити право на зайняття адвокатською діяльністю, яке згідно даних особової справи адвоката ОСОБА_1. не зупинялось.
Не погодившись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-IV від 05 липня 2012 року (набрав чинності 15 серпня 2012 року).
Пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону №5076-IV визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частини першої статті 6 вказаного Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.