ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2020 року
Київ
справа №820/1645/18
адміністративне провадження №К/9901/60424/18
Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 820/1645/18
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (у складі судді Білової О.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року (у складі колегії суддів Донець Л.О., Мельнікової Л.В., Жигилія С.П.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (далі - відповідач 1), Міністерства оборони України (далі - відповідач 2), у якому просив:
-визнати протиправним та скасувати пункт 38 протоколу № 9 від 26 січня 2018 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;
- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) позивачу одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06 квітня 2017 року) (далі також - Закон № 2011-XII) та у Порядку, затвердженому постановою Кабінетом Міністрів України "Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" № 975 від 25 грудня 2013 року (далі також - Порядок № 975), та наказом Міністерства Оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року (далі також - наказ № 530);
- зобов`язати відповідача Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги позивачу з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, встановлених статтею 16-2 Закону № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06 квітня 2017 року), відповідно до Порядку № 975 та наказу № 530, з урахуванням раніше виплаченої суми.
В обґрунтування позову зазначив, що позивач не погоджується з рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, в частині нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на позивача не поширюється дія Закону України № 2004-VІІІ від 06 квітня 2017 року. Крім того, суди послались на те, що позивач проходив саме строкову військову службу у Збройних силах СРСР та був звільнений (демобілізований) зі строкової служби у запас у 1982 році.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 29 серпня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 820/1645/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах СРСР з 02 листопада 1979 року по 16 січня 1982 року, в тому числі у в/ч 2066, та приймав участь у виконанні інтернаціонального обов`язку в складі обмеженого контингенту Радянських Військ в Демократичній Республіці Афганістан.
В період служби позивач отримав поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії (Демократичній Республіці Афганістан).
Згідно довідки МСЕК від 23 січня 2015 року позивачу була повторно встановлена II група інвалідності з 01 лютого 2015 року безстроково.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, у справі №642/3668/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дії, бездіяльності та рішення протиправними та зобов`язання вчинення певних дій, щодо обчислення, призначення соціальних виплат та допомоги- задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 12 протоколу № 69 від 30 липня 2017 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей ОСОБА_1 . Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Порядку № 975, та Наказу № 530. Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку № 975, Наказом № 530 від 14 серпня 2014 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
З інформації, що міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що зазначена постанова суду набрала законної сили 12 грудня 2017 року.
На виконання зазначеної постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2017 року, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, згідно з пунктом 38 протоколу засідання Комісії № 9 від 26 січня 2018 року прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (01 лютого 2015 року) в сумі 243600,00 грн.
Представник позивача в позовній заяві підтверджує, що позивач отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судами помилково було застосовано до позивача частину другу статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно якої, одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, оскільки дана норма права стосується лише: військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів і жодним чином не встановлює розміри одноразової грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, ким є позивач.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У цій справі правовідносини стосуються зобов`язання відповідача вирішити питання про перерахунок одноразової грошової допомоги позивачу з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06 квітня 2017 року) у Порядку № 975 та наказом № 530, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно з частинами першою та другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції від 26 жовтня 2014 року, чинній на час встановлення позивачу інвалідності ІІ групи (01 лютого 2015 року), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.