ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2020 року
Київ
справа №826/10808/18
провадження №К/9901/9958/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Васильченко І.П. від 11 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю., Федотова І.В. від 19 березня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати ОСОБА_1 знести надбудову на терасі приміщення АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019, позов залишено без розгляду.
3. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посилаючись на порушення судами норм процесуального права, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті проведення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, було встановлено порушення ОСОБА_1 вимог частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", про що складено акт від 30 травня 2017 року.
6. На підставі цього 30 травня 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було винесено припис про усунення ОСОБА_1 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності із визначенням строку для добровільного виконання припису до 30 червня 2017 року.
7. Оскільки ОСОБА_1 вимоги припису у встановлений строк виконано не було, у Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 01 липня 2017 року виникло право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта.
8. 23 липня 2017 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку цивільного судочинства звернувся з відповідним позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, який ухвалою від 21 червня 2018 року (справа №761/42717/17) закрив провадження у справі у зв`язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства.
9. 12 липня 2018 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У касаційній скарзі Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на те, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду були відсутні. Вказує, що строк звернення до суду було пропущено у зв`язку із зміною судової практики щодо юрисдикції цієї категорії справ.
11. У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1, посилаючись на законність ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, просить касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
13. За змістом частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
14. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
17. На підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.