Постанова суду № 278/607/17 від 27.03.2020 про визнання незаконними рішень селищної ради, скасування права власності та витребування земельних ділянок

Постанова

Іменем України

27 березня 2020 року

місто Київ

справа № 278/607/17

провадження № 61-1533св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - прокурор Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави,

відповідачі: Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_12 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 травня 2017 року у складі судді Грубіяна Є. О. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У вересні 2017 року прокурор Житомирської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом про визнання незаконними рішень селищної ради, скасування права власності та витребування земельних ділянок.

Позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокуратурою виявлено факт порушення Новогуйвинською селищною радою Житомирського району Житомирської області вимог закону під час виділення громадянам земельних ділянок. Зазначав, що рішенням Новогуйвинської селищної ради Житомирського району від 17 вересня 2015 року № 866 затверджено проект землеустрою і передано у власність відповідачам земельні ділянки для будівництва і обслуговування будинків, господарських будівель та споруд, що розташовані на території Новогуйвинської селищної ради у смт Гуйва, масив "Великий Шумськ". Після отримання у власність земельних ділянок деякі з них були відчужені за різними правочинами на користь третіх осіб.

Прокурор вважав, що передача у власність відповідачам земельних ділянок відбулася з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, надані земельні ділянки розташовані у смт Гуйва в адміністративних межах Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, де план зонування та детальний план території відсутні. Наведене свідчить про порушення вимог статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якими заборонено надання у власність чи у користування земельних ділянок за відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до цього Закону.

Стислий виклад заперечень відповідача

Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, представник ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_26, ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 позов не визнали, вважали його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 24 травня 2017 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Новогуйвинської селищної ради від 17 вересня 2015 року № 866 у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок у власність громадянам: ОСОБА_3 , площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1643; ОСОБА_7 , площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1644; ОСОБА_19 , площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1645; ОСОБА_1 , площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1655; ОСОБА_2 , площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1642; ОСОБА_26 , площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1637; ОСОБА_15 , площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1654; ОСОБА_14 , площею 0, 1492 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1652; ОСОБА_10, площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1649; ОСОБА_6, площею 0, 1493 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1646; ОСОБА_13, площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1640; ОСОБА_22, площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1650; ОСОБА_18, площею 0, 1438 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1648; ОСОБА_20, площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1657; ОСОБА_23, площею 0, 1492 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1658; ОСОБА_17, площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1656; ОСОБА_24, площею 0, 1497 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1651; ОСОБА_8, площею 0, 1498 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1647; ОСОБА_21, площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1638; ОСОБА_16, площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1639; ОСОБА_9, площею 0, 1497 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1641.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 листопада 2015 року № 25863389 та запис про право власності від 04 листопада 2015 року № 11903319 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1655, площею 0, 15 га за ОСОБА_1 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 листопада 2015 року № 26200755 та запис про право власності № 12078452 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1642, площею 0, 15 га за ОСОБА_2 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 листопада 2015 року № 26480134 та запис про право власності від 23 листопада 2015 року № 12223432 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1637, площею 0, 15 га за ОСОБА_26 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 листопада 2015 року № 26249165 та запис про право власності від 17 листопада 2015 року № 12103350 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1654, площею 0, 15 га за ОСОБА_15 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 квітня 2016 року № 29111797 та запис про право власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно від 01 квітня 2016 року № 14030516 на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1647, площею 0, 1498 га за ОСОБА_8 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 квітня 2016 року № 29106218 та запис про право власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно від 31 березня 2016 року № 14025664 на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1638, площею 0, 15 га за ОСОБА_21 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 квітня 2016 року № 29101671 та запис про право власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно від 31 березня 2016 року № 14024970 на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1639, площею 0, 15 га за ОСОБА_16 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29107424 та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 31 березня 2016 року № 14028672 на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1641, площею 0, 1497 га за ОСОБА_9 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1643, площею 0, 15 га за ОСОБА_3 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності та запис про проведену державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1644, площею 0, 15 га за ОСОБА_7 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності та запис про проведену державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майна на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1645, площею 0, 15 га за ОСОБА_19 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1652, площею 0, 11492 га за ОСОБА_14 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про проведену державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав за нерухоме майно на земельну ділянку, кадастровий номер 1822055600:01:000:1649, площею 0, 15 га за ОСОБА_10 .

Витребувано у ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0, 1497 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1651 та скасовано у Державному реєстрі речових прав на рухоме майно запис про право власності від 25 липня 2016 року № 15570495.

Витребувано у ОСОБА_11 земельні ділянки із кадастровими номерами: 1822055600:01:000:1643, 1822055600:01:000:1649, 1822055600:01:000:1650, 1822055600:01:000:1646, 1822055600:01:000:1640, 1822055600:01:000:1657, 1822055600:01:000:1658 та скасовано записи право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ці ділянки.

Витребувано у ОСОБА_12 земельну ділянку, площею 0, 15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1645 та скасовано запис про право власності від 30 вересня 2016 року № 16676775 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Витребувано у ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0, 1438 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1648 та скасовано запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28 вересня 2016 року за № 16626472.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції у своїх висновках виходив з того, що згідно з частинами третьою, четвертою статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Відповідачем не надано доказів наявності складеного плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, отже рішення є незаконними.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 05 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтовувалася тим, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, дав належну оцінку наданим доказам у сукупності та зробив правильний висновок про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання відповідачів на ті обставини, що розроблений у 2006 році Генеральний план 95-06-ГН "Садибна забудова на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району" визначає планувальну організацію та розвиток території, а тому фактично є детальним планом території, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Під час розгляду судом першої інстанції справи відповідачем для огляду в судовому засіданні були надані лише графічні матеріали садибної забудови, які не містили інформацію, передбачену статтею 19 Закону України

"Про регулювання містобудівної діяльності". Звертаючись до суду, прокурор зазначив у позові, в тому числі, що звертається в інтересах держави як позивач, оскільки орган державного контролю, який здійснює державний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування відсутній, а тому прокурор звертається до суду в інтересах держави, забезпечуючи реалізацію принципу верховенства права та правовий порядок в Україні, що встановлені статтями 8 та 19 Конституції України. Як зазначав прокурор, відповідачі набули права власності на земельні ділянки незаконно, оскільки їх передано у власність особам з порушенням вимог закону. Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про передачу земельних ділянок у власність.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_12 , не погодившись із судовими рішеннями, у січні 2018 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині визнання недійсним рішення Новогуйвинської селищної ради від 17 вересня 2015 року № 866 щодо земельної ділянки заявника та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовувалася неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушенням норм процесуального права. Заявник стверджує, що прокурор не довів наявність підстав для звернення до суду із зазначеним позовом. Також посилається на те, що суди не врахували, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів. В проектах із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки є висновки усіх компетентних органів. Зазначила, що суду був наданий генеральний план 95-06-ГП "Садибна забудова на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району", на якій розташовані спірні земельні ділянки, отже підстави для задоволення позову були відсутні.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу прокурор зазначає про безпідставність касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі відкрито касаційне провадження.

Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У підпункті 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Цивільну справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у грудні 2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX

(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у січні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року

№ 1618-IV) (далі - ЦПК 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, а отже, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

................

Перейти до повного тексту