Постанова
Іменем України
26 березня 2020 року
м. Київ
справа №711/7100/17
провадження №61-2414св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Друга Черкаська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2018 року у складі судді Степаненка О. М. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2019 року у складі колегії суддів Новікова О. М., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Друга Черкаська нотаріальна контора, в якому просила визнати недійсним договір дарування, укладений 07 лютого 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На день смерті ОСОБА_4 був власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , як єдиний спадкоємець за законом, з метою оформлення спадкових прав, звернулась до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Велікової Н. А. із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої 23 червня 2017 року відкрито спадкову справу.
В подальшому позивачу стало відомо, що Департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради право власності на квартиру було зареєстровано на відповідача.
Підставою для реєстрації права власності став договір дарування, посвідчений Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 07 лютого 2008 року.
За життя спадкодавець жодного разу не повідомляв позивачу про відчуження належної йому квартири іншій особі, а факт реєстрації права власності на квартиру через майже 10 років після укладення договору та лише після смерті власника свідчить про те, що договір дарування укладено з порушенням вимог чинного законодавства.
Посилаючись на наведене позивач звернулась до суду з позовом про визнання вказаного договору дарування недійсним з тих підстав, що дарувальник його не підписував.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що висновком судової почеркознавчої експертизи, яка проведена 18 вересня 2018 року судовим експертом Черкаського відділення КНДІСЕ Крикливенко Т. Я. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в графі "Дарувальник" договору дарування квартири від 07 лютого 2008 року виконаний без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів; підпис від імені ОСОБА_4 на другій сторінці договору дарування квартири від 07 лютого 2008 року виконаний ОСОБА_4 .
Оспорюваний договір укладений та посвідчений державним нотаріусом з дотриманням останнім встановленого законом порядку. Тобто, процедура укладення договору, його нотаріальне посвідчення та державна реєстрація прав власності нового власника, проведена відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору дарування недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано та не надано належної оцінки тим обставинам, що дарувальник продовжував проживати у спірній квартирі, тобто фактичної передачі об`єкта дарування не відбулось.
Для повної об`єктивності та незалежності експертів позивач просив призначити судову почеркознавчу експертизу експертами Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз. Проте, всупереч ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2018 року, експертизу проведено експертом Черкаського відділення КНДІСЕ.
В задоволенні клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи судом відмовлено.
Висновки експертизи апелянт вважає необ`єктивними та суперечливими.
Висновок експерта містить лише формальні висновки щодо дослідження підпису, виконаного на договорі дарування по відношенню до наданих зразків підписів і таке дослідження не могло братися до уваги як необґрунтоване.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_2, заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судами установлено, що 07 лютого 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Сопільняк А. О., відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 у власність в дар, аОСОБА_2 прийняв у дар двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належала дарувальнику на праві приватної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 27 липня 2017 року.
Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.