ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2020 року
Київ
справа №815/332/17
адміністративне провадження №К/9901/21266/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзний І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 815/332/17
за позовом Одеської міської ради
до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця Олександра Володимировича,
треті особи: Комунальне підприємство "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство", Мале підприємство "Фенікс-92" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЗЛ"
про скасування реєстрації декларації про готовність об`єктів до експлуатації, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
за касаційною скаргою Одеської міської ради
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (у складі судді Завальнюка І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (у складі колегії суддів Кравченка К.В., Джабурія О.В., Вербицької Н.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року Одеська міська рада (далі - позивач, міськрада) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі також - відповідач 1, Департамент ДАБІ), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі також - відповідач 2, Управління ДАБІ), державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця Олександра Володимировича (далі також - відповідач 3, державний реєстратор), за участю третіх осіб: Комунальне підприємство "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство", Мале підприємство "Фенікс-92" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЗЛ" (далі - треті особи), у якому просила:
- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійснену Департаментом ДАБІ в Одеській області 21 квітня 2016 року за № ОД 142161121604 щодо об`єкта "Реконструкція нежитлового приміщення магазину без зміни геометричних розмірів за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пр-т. Шевченка, 2", замовником якої є ТОВ МП "Фенікс-92";
- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійснену Департаментом ДАБІ в Одеській області 21 квітня 2016 року за № ОД 142161121692 щодо об`єкта "Реконструкція нежитлового приміщення магазину без зміни геометричних розмірів за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пр-т. Шевченка, 2-А", замовником якої є ТОВ МП "Фенікс-92";
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця О.В. від 08 липня 2016 року за індексним номером 30386415 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ МП "Фенікс-92" на нежитлове приміщення магазину загальною площею 18 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пр-т. Шевченка, 2 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця О.В. від 08 липня 2016 року за індексним номером 30386058 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ МП "Фенікс-92" на нежитлове приміщення магазину загальною площею 25,2 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пр-т. Шевченка, 2-А .
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що аналіз відомостей зазначених у деклараціях № ОД 142161121604 та № ОД 142161121692 свідчить про те, що вони мають недостовірний характер, декларації подані та оформлені з порушенням установлених вимог, що, в свою чергу, виключає наявність правових підстав для їх реєстрації уповноваженим органом владних повноважень. Одеська міська рада не передавала у власність чи у користування ТОВ МП "Фенікс-92" земельні ділянки, які були забудовані, позивачем не вирішувалося питання щодо відведення земельної ділянки для реконструкції нежитлових приміщень магазину. Тобто, реконструкція проведена на земельній ділянці, яка не була відведена в установленому законодавством порядку для цієї мети. Представник позивача зазначає, що оскільки оскаржувані рішення державного реєстратора прийнято на підставі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, які на думку Одеської міської ради, підлягають скасуванню, скасуванню підлягають і відповідні рішення про державну реєстрацію прав, прийняті на підставі вказаних декларацій. Крім цього, представник позивача вказала, що рішення прийняті державним реєстратором за відсутності документів, що посвідчують право власності на об`єкти нерухомого майна до їх реконструкції.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, провадження у справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третіми особами у справі права власності на об`єкти нерухомого майна, що стало підставою для оскарження міською радою реєстрації права власності на це майно. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є законність набуття особами права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Одеська міська рада звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 29 липня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2019 відкрито касаційне провадження у справі № 815/332/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року заяву судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А. про самовідвід задоволено.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., про що складено протокол від 11 вересня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду з позовом до державного реєстратора, який провів державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення магазинів за ТОВ МП "Фенікс-92", та до Департаменту ДАБІ, який здійснив реєстрацію декларації про готовність об`єктів до експлуатації.
При цьому, підставою для звернення з позовом є те, що у Департаменту ДАБІ були відсутні правові підстави для реєстрації декларацій про готовність об`єктів до експлуатації. Одеська міська рада не передавала у власність чи у користування ТОВ МП "Фенікс-92" земельні ділянки, які були забудовані; позивачем взагалі не вирішувалося питання щодо відведення земельної ділянки для реконструкції нежитлових приміщень магазину.
Таким чином, скасування реєстрації вказаних декларацій тягне за собою і скасування рішень про державну реєстрацію прав, прийнятих на підставі таких декларацій.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставою для звернення до суду з вимогами про скасування реєстрацій декларацій про готовність об`єкта до експлуатації є нездійснення органом державного архітектурно-будівельного контролю належної перевірки достовірності відомостей, зазначених у деклараціях про готовність об`єктів до експлуатації, що спричинило визнання державною факту готовності до експлуатації самочинно збудованого об`єкта. Таким чином, суди помилково прийшли до висновку про наявність у справі спору щодо майна.
Від Іванченко О.М. 05 вересня 2019 року надійшов відзив, де зазначено, що суди правильно встановили, що у справі існує спір про право цивільне. Оскільки, у випадку державної реєстрації права власності за третьою особою порушилось майнове право позивача.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в якій зазначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно встановлення правомірності реєстрації декларацій про готовність об`єктів до експлуатації від 21 квітня 2016 року за № ОД 142161121604 та №ОД 142161121692, а також визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця О.В. від 08 липня 2016 року щодо внесення запису про право власності ТОВ МП "Фенікс-92" на нежитлові приміщення магазину.
Разом з тим, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом звернення до суду стало порушення її прав, а саме - Одеська міська рада не передавала у власність чи у користування ТОВ МП "Фенікс-92" земельні ділянки, які були забудовані, крім того, позивачем не вирішувалося питання щодо відведення земельної ділянки для реконструкції нежитлових приміщень магазину.
Відповідно до статті 1 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 1 ГК України господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до частин першої та другої статті 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.