ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/15213/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії православної церкви України села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області",
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кропивна Л.В., судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
від 15.01.2020,
за позовом релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області",
до 1) релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії православної церкви України села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області", Чернівецької обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації
про визнання недійсним рішення, скасування розпорядження та скасування реєстраційних дій
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2019 року релігійна організація "Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області" звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів членів релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області", оформленого протоколом № 1/19 від 27.01.2019, скасування розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації № 441-р від 07.05.2019 "Про реєстрацію Статуту релігійної організації" в новій редакції з новою назвою релігійної організації, визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вказаних у прохальній частині позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 повернуто заявнику позовну заяву і додані до неї документи згідно з п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2019, а матеріали справи передано до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
10.02.2020 релігійна організація "Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії православної церкви України села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області" подала касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020, в якій просить вказану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає те, що апеляційним судом не взято до уваги те, що позивач не є юридичною особою відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Стверджує, що у позовній заяві та апеляційній скарзі вказано один і той самий код ЄДРПОУ для позивача і відповідача. На думку скаржника, позовна заява подана неіснуючою юридичною особою. Зазначає, що апеляційним судом не було взято до уваги, що позовна заява від імені позивача підписана ОСОБА_6 (голова парафіяльної ради), ОСОБА_5 (настоятель храму), ОСОБА_2 (представник позивача), тобто особами, які не є її членами та офіційними представниками з правом підпису відповідних документів. Стверджує, що оскільки вказані особи не є членами, засновниками релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці єпархії Православної Церкви України села Васловівці, Заставнівського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21443693, адже добровільно відмовились брати участь в її створенні і діяльності, то ст. 20 ГПК України не розповсюджується на ці правовідносини. На обґрунтування своїх доводів скаржником долучено до поданої скарги копію ухвали Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення з наведених у відзиві підстав. Також у відзиві просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до вимог ст.ст. 302-303 ГПК України. Разом з тим, позивач не навів передбачених ст. 302 ГПК України підстав, необхідних для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, не вбачає таких підстав і колегія суддів Касаційного господарського суду, тому клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції і направляючи справу до суду, апеляційний суд, врахувавши предмет спору, виходив з того, що місцевий господарський суд не з`ясував дійсний характер спірних правовідносин, не дослідив підстави поданого позову, прав, на захист яких спрямований даний позов, наведене позивачем обґрунтування порушення прав та оспорюваних законом інтересів, і дійшов передчасного висновку про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та обсяг правосуб`єктності якої неможливо встановити. Також посилався на справу № 806/3462/14.
Проте, погодитись з такими висновками апеляційного суду неможливо з таких підстав.
Під процесуальною правоздатністю розуміється здатність суб`єкта мати відповідні процесуальні права та нести обов`язки, а дієздатністю є здатність особи своїми діями реалізувати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, які були покладені на неї законом або господарським судом.
Господарські організації - це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 55 ГК України).
Співвідповідачем у справі є релігійна організація, а суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення такої організації врегульовано Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації".
За ст. 7 Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 Закону. Частина громади, не згодна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (ст. 8 Закону).