ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 523/1122/17
провадження № 61-940св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів : Гірняк Л. А., Цюри Т. В., Кононенко Н. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття та дружини до досягнення дитиною трьох років, стягнення додаткових витрат на дитину.
В обґрунтування позову зазначив, що 5 червня 2014 року сторони уклали шлюб. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . З часу народження дитини стосунки між сторонами погіршилися, вони стали проживати за різними адресами. Дочка повністю знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини та її утримання не надає, участі у додаткових витратах на дитину не бере.
На підставі статей 180, 183,185, 80 Сімейного кодексу (далі - СК) України просить стягнути з відповідача: на утримання дочки аліменти у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; на своє утримання аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною трьох років; додаткові витрати на утримання малолітньої дочки у розмірі 2 673,70 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 6 червня 2017 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнено з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 800 грн щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 23 січня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнено з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 100 грн щомісячно починаючи з 23 січня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.
Стягнено з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 100 грн щомісячно на її утримання починаючи з 23 січня 2017 року та до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 включно.
Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з майнового стану відповідача, його доходу та його згоди у добровільному порядку виплачувати аліменти на користь позивача у розмірі 1 000 грн.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 6 червня 2017 року в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки та дружини скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Стягнено з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 січня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнено з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 січня 2017 року і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У іншій частині рішення залишено без змін.
Апеляційний суд Одеської області, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення в частині стягнення аліментів, виходив з того, що суд першої інстанції помилково стягнув аліментні зобов`язання на утримання малолітньої дитини та дружини у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має постійне місце роботи та отримує постійний дохід.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року в повному обсязі, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 6 червня 2017 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції є необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що апеляційний суд своїм рішенням визначив меншу суму по аліментним зобов`язанням, ніж було визначено судом першої інстанції у твердій грошовій сумі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження в суді касаційної інстанції
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.