Постанова
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа № 522/16886/14-ц
провадження № 61-42461св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
| позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", відповідач - ОСОБА_1, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року у складі судді Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
(далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 25 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 400 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,3 % річних строком
з 25 вересня 2006 року по 25 вересня 2026 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, 25 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку нерухоме майно - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, у тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору про надання споживчого кредиту від 25 вересня 2006 року, укладеного з ОСОБА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, станом на 05 серпня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 9 134 086,14 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором (за відсотками) - 99 561,54 грн; заборгованість за додатковою угодою (за кредитом) - 4 386 034,21 грн; та заборгованість за додатковою угодою (за відсотками) - 4 648 490,38 грн.
Посилаючись на вищевказане, ПАТ "Дельта Банк" просило суд у рахунок виконання основного зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 9 134 086,14 грн за договором про надання споживчого кредиту
від 25 вересня 2006 року звернути стягнення на предмет
іпотеки - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання за ним права власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 серпня
2016 року (у складі судді Домусчі Л. В.) у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, оскільки умовами договору іпотеки не передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку шляхом визнання за іпотекодержателем права власності, тому підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, визнання та реєстрація права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, на підставі рішення суду Законом України "Про іпотеку" не передбачено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Дельта Банк" оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 серпня
2016 року відмовлено на підставі частини другої статті 358 ЦПК України
(тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України
№ 460-IX).
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкритті апеляційного провадження у справі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, призначений на 25 серпня 2016 року за адресою свого офіційного місцезнаходження, тобто місцезнаходження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання ПАТ "Дельта Банк" копії рішення суду першої інстанції.
Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд порушив право позивача на доступ до правосуддя та ефективний спосіб захисту своїх прав.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк",
та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 400 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом
у розмірі 10,3 % річних строком з 25 вересня 2006 року по 25 вересня
2026 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, 25 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку нерухоме майно - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, у тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору про надання споживчого кредиту від 25 вересня 2006 року, укладеного з ОСОБА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, станом на 05 серпня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 9 134 086,14 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором (за відсотками) - 99 561,54 грн; заборгованість за додатковою угодою (за кредитом) - 4 386 034,21 грн; та заборгованість за додатковою угодою (за відсотками) - 4 648 490,38 грн.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 серпня
2016 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 22 березня 2018 року ПАТ "Дельта Банк" оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 серпня
2016 року відмовлено на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.