Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 644/5478/16-ц
провадження № 61-16351св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2016 року у складі судді Черняка В. Г. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Котелевець А. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу IIПрикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (далі - УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги внаслідок зловживання з боку відповідача.
На обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" відповідачу, як одинокому батькові, на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 жовтня 2006 року по 31 березня 2013 року було призначено допомогу.
При оформленні допомоги ОСОБА_1 не повідомив факт оформлення пенсії в разі втрати годувальника на ОСОБА_2 , у зв`язку із цим права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) у період з 01 жовтня 2006 року по 31 березня 2013 року він не мав.
Розмір надміру одержаної допомоги за період з 01 жовтня 2006 року по 31 березня 2013 року склав 19 408,20 грн.
З урахуванням викладених обставин позивач просив суд стягнути з відповідача надміру перераховану суму допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) у розмірі 19 408,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 23 вересня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради надміру перераховану суму допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) у розмірі 19 408,20 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 23 вересня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати і закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
08 жовтня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
25 листопада 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 в період з 01 жовтня 2006 року по 31 березня 2013 року перебував на обліку в УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради як отримувач допомоги на дітей одиноким батькам - на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі заяви від 03 жовтня 2006 року та свідоцтва про смерть матері дитини ОСОБА_3 і довідки УПФ України в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 03 жовтня 2006 року про те, що він не отримує пенсію в разі втрати годувальника на доньку ОСОБА_2 .
Згідно повідомлення Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації від 23 грудня 2013 року № 4322, при проведенні аналізу баз даних щодо наявності подвійних виплат відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", зокрема на дітей одиноким матерям (батькам) та пенсії у разі втрати годувальника, було виявлено, що УПФ України в Вовчанському районі Харківської області на ОСОБА_2 оформлена пенсія по втраті годувальника.
Розмір надмірно виплаченої допомоги відповідачу в період з 01 грудня 2007 року по 31 березня 2013 року склав 19 408,20 грн
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.