Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 370/2184/18
провадження № 61-2347св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області,
третя особа - Начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, на рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2019 року в складі судді Мазка Н. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченка М. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (далі - Управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області) про визнання протиправними рішень відповідача, прийнятих у формі протоколів, виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності, визнання протиправними дій відповідачав частині звільнення, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду.
Позовні вимоги мотивовані тим, внаслідок нещасного випадку, що стався 01 лютого 2018 року, позивач перебував на амбулаторному лікуванні в період з 02 лютого 2018 року по 19 лютого 2018 року та з 20 лютого 2018 року по 21 березня 2018 року, про що своєчасно повідомляв відповідача.
26 лютого 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі наказу від 26 лютого 2018 № 821-к за пунктом 4 статті 40 КЗпП України. 06 березня 2018 року позивач отримав від відповідача лист за 07/478 від 26 лютого 2018 року про необхідність отримання ним трудової книжки.
22 березня 2018 року позивачу запропоновано отримати трудову книжку та ознайомиться з наказом про звільнення.
Звільнення вважає незаконним, оскільки в період з 19 лютого по 21 березня 2018 року, який відповідач вважав прогулом, позивач перебував на лікуванні.
За вказаний період позивачу не виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності через невідповідність (як вважав відповідач) листків непрацездатності вимогам чинного законодавства.
Строк для звернення в суд з позовом пропустив з поважних причин, оскільки з приводу незаконності дій відповідача 26 березня 2018 року звертався зі скаргою на дії відповідача до Державної служби України з питань праці, 03 квітня та 05 червня 2018 року подавав скаргу і адвокатський запит до Виконавчої дирекції ФССУ у Київській області.
В період з 04 липня по 20 липня 2018 року позивачем вживались заходи з метою збору та аналізу доказів, які підтверджують протиправність та безпідставність тверджень відповідача про необґрунтованість усіх листків непрацездатності позивача, наданих для виплати допомоги у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.
Посилаючись на зазначені обставини просив:
визнати поважними причини пропуску місячного строку для звернення до суду у спорі про поновлення на роботі та компенсації втраченого заробітку у зв`язку з вимушеним прогулом;
визнати протиправними рішення Управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області, прийняті у формі протоколу № 7 від 26 лютого 2018 року та протоколу № 13 від 21 березня 2018 року;
зобов`язати Управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області виплатити соціальну допомогу по тимчасовій втраті працездатності, що становить 16 249,28 грн за період з 02 лютого 2018 року по 21 березня 2018 року;
визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області в частині звільнення, скасувати наказ про звільнення від 26 лютого 2018 року № 81-к та поновити на посаді головного спеціаліста фінансового контролю та аудиту Управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області;
зобов`язати Управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 23 березня 2018 року в сумі 266 032,06 грн, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн;
стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 423,90 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6 700,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з пропуском строку звернення до суду, встановлених статтею 233 КЗпП України та не надав суду належних, допустимих доказів поважності його пропуску, а тому відмовив у задоволенні його позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача в частині звільнення, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними рішень відповідача, прийнятих у формі протоколу № 7 від 26 лютого 2018 року та протоколу № 13 від 21 березня 2018 року, суди виходили з результатів перевірки Виконавчою дирекцією ФССУ у Київській області, якою встановлено, що комісія з соціального страхування при прийнятті своїх рішень про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності керувалась результатами перевірок, які вказували на обґрунтованість видачі листків непрацездатності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували всіх обставин справи та дійшли помилкового висновку про те, що причини пропуску строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, які вказані позивачем у позовній заяві, є неповажними. Позивач, ознайомившись з наказом про звільнення, вживав заходів з метою поновлення своїх порушених прав, зневажливого ставлення до порушення та відповідної бездіяльності не допустив.
Судами не надано належної оцінки обґрунтованості дій відповідача в частині незаконного звільнення позивача без дотримання належних процедур, які передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними рішень відповідача, прийнятих у формі протоколу № 7 від 26 лютого 2018 року та протоколу № 13 від 21 березня 2018 року, суди порушили право ОСОБА_1 на соціальну допомогу, передбачене чинним законодавством України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року на адресу суду від представника Управління виконавчої дирекції ФССУ у Київській області надійшов відзив на касаційну скаргу. У вказаному відзиві представник відповідача зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_1 .