Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 204/2497/17
провадження № 61-14495св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 в особі його законного представника ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року в складі судді Самсонової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2019 року в складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в особі його законного представника ОСОБА_3, в якому просив витребувати на його користь з незаконного володіння відповідача квартиру АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач мотивував тим, що йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя було визнано спірну квартиру об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та виділено її у власність ОСОБА_5, яка зареєструвала на неї своє право власності. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 травня 2015 року в оскаржуваній частині щодо визнання майна спільною сумісною власністю та його поділу було скасовано і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в цій частині було відмовлено. Однак, 26 січня 2016 року ОСОБА_5 подарувала спірну квартиру ОСОБА_3, яка, в свою чергу, подарувала спірну квартиру ОСОБА_2 . Таким чином, спірна квартира вибула з його володіння незаконно, спочатку на підставі рішення суду від 22 травня 2015 року, яке було скасовано, а потім на підставі договорів дарування від 26 січня 2016 року та від 25 жовтня 2016 року відповідно.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2019 року, позов задоволено.
Витребувано з чужого незаконного володіння - у ОСОБА_2 в особі його законного представника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею і у подальшому відчужене на користь третіх осіб, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про витребування майна на підставі частини першої статті 388 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким й задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У своїй касаційній скарзі заявник вказує, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, неповно з`ясували обставини справи, не врахували, що у відповідача, який є малолітнім, немає іншого житла. Висновки судів є дискримінаційними по відношенню до прав дитини на житло, яке без будь - яких застережень встановлене частиною першою статті 18 Закону України "Про охорону дитинства". В силі статті 3 Конвенції про права дитини таке право є пріоритетним на іншими.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3, витребувано справу із суду першої інстанції та зупинено дію рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 належала квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 26 вересня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Ладою І. М. і зареєстрованого в реєстрі за № 2-4488.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 травня 2015 року у цивільній справі № 200/4501/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, серед іншого, було визнано квартиру АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто власністю ОСОБА_5 і ОСОБА_1, та виділено спірну квартиру у власність ОСОБА_5 .
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року було скасоване рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 травня 2015 року у цивільній справі № 200/4501/15-ц в частині визнання майна, в тому числі спірної квартири, спільною сумісною власністю та його поділу і ухвалено в цій частині позовних вимог нове рішення про відмову у позові.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 66284689 від 19 серпня 2016 року, спірна квартира була відчужена ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 26 січня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. і зареєстрованого в реєстрі за № 568.
Згідно договору дарування квартири від 25 жовтня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Ю. А., зареєстрованого в реєстрі за № 1710, квартиру АДРЕСА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на теперішній час є власником квартири, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 85523005 від 21 квітня 2017 року.