Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 442/398/15-ц
провадження № 61-1503св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Журавель В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2018 року у складі судді Хомика А. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
16 січня 2015 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 27 травня 2008 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 2203-6827, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 420 000,00 грн зі сплатою 19,5 % річних та терміном повернення до 26 травня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та відповідачем 27 травня 2008 року укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нежитлову будівлю АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору банком звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, виданого 12 лютого 2009 року, та реалізовано його шляхом продажу на прилюдних торгах. Виручені від реалізації грошові кошти в розмірі 97 708,28 грн спрямовано на часткове погашення простроченої кредитної заборгованості.
Оскільки внаслідок реалізації предмета іпотеки заборгованість перед банком погашена лише частково, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь банківської установи заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17 грудня 2014 року становить 984 030,55 грн.
Після уточнення позовних вимог 22 лютого 2018 року банк просив стягнути на свою користь заборгованість, яка утворилась станом на 20 лютого 2018 року, у розмірі 811 851,71 грн, із яких: 376 527,25 грн - заборгованість за кредитом, 19 296,99 грн - заборгованість за простроченими процентами, 239 498,73 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 27 212,82 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 32 068,19 грн - 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту, 2 947,24 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів, 108 975,54 грн - інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за кредитом, 5 324,95 грн - інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за відсотками.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість станом на 17 грудня 2014 року за кредитним договором від 27 травня 2008 року № 2203-6827 у розмірі 984 030,55 грн, яка складається із: залишку прострочених платежів за кредитом - 376 527,25 грн; залишку простроченої заборгованості за відсотками - 19 296,99 грн; суми нарахованої пені за кредитом - 415 139,83 грн; суми нарахованої пені за відсотками - 64 168,01 грн; суми інфляційних втрат за простроченим тілом кредиту - 72 075,87 грн, суми інфляційних втрат за простроченими відсотками - 3 433,84 грн; 3 % річних від простроченої суми за тілом кредиту - 30 520,82 грн; 3 % річних від простроченої суми за відсотками - 2 867,94 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2017 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2015 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач звернувся до суду з позовом зі спливом позовної давності, про застосування якої подано заяву відповідачем, що є підставою для відмови у позові.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ПАТ "Державний ощадний банк України" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог банку.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ "Державний ощадний банк України" аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно дослідили докази у справі та дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском позовної давності.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Витребувано з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області справу № 442/398/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2203-6827, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 420 000,00 грн зі сплатою 19,5 % річних та строком повернення до 26 травня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами 27 травня 2008 року укладений іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нежитлову будівлю АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки згідно договору іпотеки становить 696 330 грн.
05 лютого 2009 року банківська установа звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Кобак О. з заявою про вчинення виконавчого напису.
12 лютого 2009 року нотаріусом вчинено виконавчий напис та звернуто стягнення на майно відповідача для задоволення вимог банку за кредитним договором на суму 476 050,00 грн.
Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 25 січня 2013 року № 03/723/12/І-5 на прилюдних торгах 20 січня 2013 року в межах процедури виконавчого провадження на підставі виконавчого напису від 12 лютого 2009 року № 126 реалізовано предмет іпотеки - нежитлову будівлю, загальною площею 843,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці площею 2492 кв. м, за ціною 127 237,50 грн.
Після відрахування виконавчого збору, витрат та винагороди, стягувачу перераховано 97 708,28 грн, які спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором.
08 серпня 2014 року виконавчий напис постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції повернуто позивачу з підстав недостатності коштів від реалізації заставного майна.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 травня 2009 року, яке набрало законної сили, у справі № 2-1265/09 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Кобак О. В., відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, змінено умови договору відновлювальної кредитної лінії № 2203-6827 від 27 травня 2008 року щодо строку його виконання, а саме визначено строк виконання договору відновлювальної кредитної лінії № 2203-6827 від 27 травня 2008 року моментом винесення рішення про зміну умов договору.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.