Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 444/3559/18
провадження № 61-1492св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - служба у справах дітей Жовківської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05 вересня 2019 року в складі судді: Мікула В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Ванівського О. М., Курій Н. М., Цяцяк Р. П.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст скарги
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Жовківської РДА, про виселення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником 2/3 часток у будинку АДРЕСА_1 . Будинок складається з трьох житлових кімнат, кухні, кладової та двох коридорів, загальною площею - 70,3 кв. м, житловою - 45,2 кв. м. Власником 1/3 частки є її син ОСОБА_5 .
Окрім цього, за цією адресою було вселено та зареєстровано в кінці 2016 року дружину сина ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3 . Ці особи були вселені до помешкання ОСОБА_1 без її згоди, а згоду на їх прописку син ОСОБА_1 - ОСОБА_5 отримав шляхом обману. Вселившись до помешкання ОСОБА_6 та її син ОСОБА_3 почали вчиняти їй перешкоди в користуванні житлом власнику помешкання та між ними постійно виникають конфлікти. Результатом цього є вчинення домашнього насильства відносно неї її сином та його дружиною. Також неповнолітній ОСОБА_3 у результаті отриманого прикладу його матері та від її підбурення теж вчиняє насильство щодо ОСОБА_1, будучи фізично сильнішим, так як остання є жінкою похилого віку. Так, вона зверталася до Жовківського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНПУ у Львівській області 12 січня 2018 року в результаті чого проведено перевірку та гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 винесено офіційне попередження щодо недопустимості вчинення ними насильства в сім`ї.
01 червня 2018 року було здійснено звернення з аналогічним результатом, а саме гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 винесено офіційне попередження щодо недопустимості вчинення ними насильства в сім`ї. Вона була побита її сином та невісткою в результаті чого отримала тілесні ушкодження, а саме - множинні хаотичні крововиливи на руках, спині зліва, і які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що підтверджується висновком експерта № 160/2018.
Позивач вказувала, що 03 вересня 2019 року вона знову була побита її невісткою та отримала тілесні ушкодження, а саме забій, підшкірна гематома обох передпліч та ділянки правого суглобу, і відносяться до легкого тілесного ушкодження, що підтверджується висновком експерта № 196/2018. Вона є жертвою домашнього насильства, яке вчиняється відносно неї її сином ОСОБА_7, його дружиною ОСОБА_6 та її сином ОСОБА_3
ОСОБА_1 просила виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 05 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є. ОСОБА_1 є власником 2/3 часток у будинку АДРЕСА_1 . Будинок складається з трьох житлових кімнат, кухні, кладової та двох коридорів, загальною площею - 70,3 кв. м, житловою - 45,2 кв. м, власником 1/3 частки є її син ОСОБА_5 . Позивачу належить 2/3 частки у будинку АДРЕСА_1, а не всього будинку в цілому. Відповідачі є членами сім`ї ОСОБА_5, а саме дружиною та пасинком, тому відповідно до статті 405 ЦК України мають право на користування цим житлом відповідно до закону Відповідачі вселилися до спірного житлового будинку як члени сім`ї співвласника ОСОБА_5 та були зареєстровані у будинку на законних підставах, а тому мають право на користування і правові підстави для їх виселення відсутні, а відтак це також унеможливлює та позбавляє можливості відповідачів користуватись спільним майном. Обставин, за умови настання яких відповідач підлягає виселенню зі спірної квартири з підстав, передбачених статтею 116 ЖК Української РСР, позивачем не доведено. Таким чином, у суду не має достатніх правових підстав для визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування даним житловим будинком, що в свою чергу і було б підставою для їх виселення.
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. При цьому посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачі є членами сім`ї ОСОБА_5, а саме - дружиною та пасинком, тому їх необхідно виселити, оскільки вони систематично вчиняють домашнє насильство відносно позивача, а жодні заходи впливу результатів не дають, а тому такі підлягають виселенню. Постановою Львівського апеляційного суду було винесено обмежувальний припис стосовно відповідача та сина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 шляхом заборони спілкуватися з нею та наближатися на відстань до 2 метрів, копія постанови долучена до матеріалів справи. ОСОБА_1 є жертвою домашнього насильства у формі фізичного, яке вчиняється відносно неї її сином ОСОБА_5, його дружиною ОСОБА_2, та її сином ОСОБА_3 . Вважає, що суди неправильно застосували статтю 116 ЖК Української РСР. Вказує, що відповідачі мають у власності інше житло, а тому їх виселення не заподіє їм шкоди.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.