ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2020 року
Київ
справа №189/1404/17(2-а/189/29/17)
адміністративне провадження №К/9901/48986/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 (суддя Чорна О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 (колегія суддів у складі: Семененка Я. В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.), -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання протиправною відмови у призначенні його піклувальником ОСОБА_2 та зобов`язати орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області прийняти рішення про призначення його піклувальником зазначеної особи.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2, яка є його бабцею, страждає важкими захворювання та потребує постійного стороннього нагляду. На своє звернення щодо оформлення піклування він отримав рішення відповідача від 24.05.2017, яким його призначено помічником ОСОБА_2, але вказаний статус не надає у повному обсязі можливості реалізувати законні права та інтереси ОСОБА_2 24.09.2017 позивач повторно звернувся до органу опіки та піклування із заявою про призначення його піклувальником ОСОБА_2 . Листом від 26.09.2017 № 1431 позивачу відмовлено у призначенні піклувальником ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Покровський районний суд Дніпропетровської області постановою від 12.12.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, у задоволенні адміністративного позоу відмовив.
Судові рішення мотивовано тим, що зазначені позивачем підстави не визначаються Цивільним кодексом України як підстави для встановленні піклування над особою, оскільки піклування встановлюється, зокрема, над фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена. У спірному випадку цивільна дієздатність ОСОБА_2 не була обмежена, у зв`язку з чим відсутні законодавчо визначені підстави для встановлення над нею піклування. При цьому, суд першої інстанції, з огляду на пояснення позивача, вказав на те, що Правила опіки та піклування, затвердженні Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, згідно яких піклування також може бути встановлено над особами, які за станом здоров`я не можуть самостійно захищати свої права, можуть застосовуватися тільки в тій частині, яка не суперечить Цивільному кодексу України. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував, що дієздатна особа ОСОБА_2 скористалася таким правом та для здійснення нею своїх прав органом опіки та піклування призначено помічника - ОСОБА_1 . Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Цивільний кодекс України прийнятий пізніш в часі, аніж зазначені Правила та має вищу юридичну силу над вказаними Правилами, у зв`язку з чим, визначаючи підстави для призначення піклування, слід керуватися саме положеннями Цивільного кодексу України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що норми Правил опіки та піклування, затвердженні Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, щодо встановлення піклування для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки ніяким чином не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, оскільки дане питання ним не врегульовано взагалі.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду Шарапи В. М. (суддя-доповідач), Бевзенка В. М., Данилевич Н. А. від 16.05.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07.06.2019 № 652/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 189/1404/17 (2-а/189/29/17) у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 189/1404/17 (2-а/189/29/17).
Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2020 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
23.03.2020 під час попереднього розгляду справи Суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття рішення у попередньому судовому засіданні та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 27.03.2020.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
24.05.2017 виконавчий комітет Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області прийняв рішення № 67, яким затвердив висновок опікунської ради про призначення та реєстрацію помічника фізичної дієздатної особи, яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки, відповідно до якого ОСОБА_1 був призначений та зареєстрований помічником ОСОБА_2. терміном до 04.04.2018.
25.09.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням призначити його піклувальником ОСОБА_2, посилаючись на пункт 1.2. Правил опіки та піклування, затвердженні Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, відповідно до якого піклування також може бути встановлене над особами, які за станом здоров`я не можуть самостійно захищати свої права.
26.09.2017 листом №1431 позивач повідомлений про відмову у призначенні його піклувальником. Відмова обґрунтована відсутністю правових підстав для встановлення піклування над ОСОБА_2 .
Вказані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 1 частини першої статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) визначає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 4 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.