ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа №818/512/17, адміністративне провадження №К/9901/44219/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. (суддя - Павлічек В.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017р. (судді - Зеленський В.В., П`янова Я.В., Чалий І.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" про зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) включити дані про його рахунок № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору № 980-019-000164848 від 21.12.2015 року про розміщення коштів на вкладному (депозитному) рахунку на суму 47 466,72 грн. та проценти в сумі 525,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017р., позов задоволено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.04.2015р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір № 980-019-000000699 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до умов якого на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 71)
21.12.2015р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-019-000164848, за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі в сумі 105 338 грн., на строк 181 день по 19.06.2016р., розмір процентів за користування коштами 35,04 % річних. (а.с. 7)
24.12.2015р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" (повірений) укладено додаткову угоду до договору № 980-019-000164848 від 21.12.2015 року, за якою за домовленістю сторін збільшено суму коштів, що передається у власність на суму 1 000 грн, у зв`язку з чим загальна сума коштів, що передається позивачем у власність складає 122 438 грн. (а.с. 8)
29.04.2016р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" (повірений) укладено додаткову угоду до договору № 980-019-000164848 від 21.12.2015 року, за якою за домовленістю сторін збільшено суму коштів, що передається у власність на суму 9 400 грн, у зв`язку з чим загальна сума коштів, що передається позивачем у власність складає 170 395 грн. (а.с. 9)
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 170 395 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-019-000164848 від 21.12.2015" та в сумі 525,28 грн. з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-019-000164848 від 21.12.2015", що підтверджується довідкою про стан рахунку. (а.с. 10-11)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
11.08.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. (а.с. 13)
Листом від 20.01.2017р. відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 170 395 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-019-000164848 від 21.12.2015р." та в сумі 525,28 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-019-000164848 від 21.12.2015" на рахунок № НОМЕР_2, що належить позивачу є нікчемним на підставі п.1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 15-16)
26.01.2017р. частину коштів за договором, а саме - 122 928,28 грн. було повернуто позивачу, що підтверджується чеком щодо зняття зазначених коштів. (а.с. 12)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Суди виходили з того, що 19.11.2016 р. набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що ПАТ "Банк Михайлівський" повідомив позивача під розпис про непоширення на кошти, передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", відповідних гарантій.
Суди виходили з того, що уповноваженою особою не зазначено, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на користь позивача, мають відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством. Висновок щодо нікчемності не обґрунтований доводами чи доказами.
Суди дійшли висновку, що жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не має відношення до правочинів вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).
Судами встановлено, що повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів на поточні рахунки позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено 19.05.2016 року, що підтверджується повідомленнями уповноваженої особи про нікчемність правочинів та виписками з банку. Таким чином, грошові кошти в сумі 170 395 грн. та нараховані проценти в сумі 525,28 грн. на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.