Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 2-96/11
провадження № 61-15335 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою, реальний поділ майна.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 березня 2006 року йому на праві приватної спільної часткової власності належить 3/7 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 належить 4/10 частин, а ОСОБА_3 - 6/35 частин вказаного домоволодіння. Між сторонами давно склався добровільний порядок користування земельною ділянкою, існують окремі входи у двір та будинок. У зв`язку з необхідністю отримання кредиту, який у відповідності до Закону України "Про іпотеку" видається під залог окремого об`єкту нерухомості, виникла необхідність звернення до суду, для реального розподілу будинку, виділення в окремий об`єкт нерухомості 3/7 частин будівлі, визначення порядку користування земельною ділянкою, встановлення сервітуту.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд поділити домоволодіння по АДРЕСА_1, виділивши належні йому 3/7 частини домоволодіння в окремий об`єкт нерухомості та визнати за ним право власності на житлові приміщення: літ. "А", № 1 - коридор; № 2 - хол; № 3, 4, 5 - житлові; № 6 - вбиральня; № 7, 8 - кухня; № 9 - вбиральня; № 10 - коридор; № 11 - житлова, всього загальною площею 194,0 кв. м; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 з іншими співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, зареєструвавши в реєстрі прав власності на нерухоме майно, як окремий об`єкт нерухомості, вказані приміщення з присвоєнням окремого реєстрового номеру; визначити порядок користування земельною ділянкою, виділивши йому у конкретне користування 3/7 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 з окремим виходом на вул. Тучкова ; встановити земельний сервітут на право користування земельною ділянкою за вказаною адресою.
У жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 витрати за виконані роботи по встановленню вводу електромережі, квартальних мереж водопроводу та каналізації у сумі 5 500 грн, а також відшкодувати витрати на будівництво нового слухового вікна, димового та вентиляційного каналів, ремонт даху та встановлення входу у підвал у розмірі 3 500 грн; зобов`язати ОСОБА_1 виконати відвід дощових стоків на крівлі з тильної сторони свого будинку на територію своєї ділянки по АДРЕСА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 , набувши право власності на частину будинку, постійно порушує його інтереси як власника спірного домоволодіння.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2011 року у складі судді Грубіян Л. І. позов ОСОБА_1 задоволено.
Виділено в натурі 3/7 частини домоволодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, в окремий об`єкт нерухомості.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/7 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, та виділено в конкретне користування: з жилого будинку літ. "А", приміщення № 1 - коридор; приміщення № 2 - хол; приміщення № 3, 4, 5 - жилі; приміщення № 6 - вбиральня; приміщення № 7, 8 - кухня; приміщення № 9 - вбиральня; приміщення № 10 - коридор; приміщення № 11 жила всього загальною площею 194,0 кв. м.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 з другими співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, зареєструвавши в реєстрі прав власності на нерухоме майно як окремий об`єкт нерухомості приміщення з жилого будинку літ. "А", приміщення № 1 - коридор; приміщення № 2 - хол; приміщення № 3, 4, 5 - жилі; приміщення № 6 - вбиральня; приміщення № 7, 8 - кухня; приміщення № 9 - вбиральня; приміщення № 10 - коридор; приміщення № 11 жила всього загальною площею 194,0 кв. м, з присвоєнням окремого реєстрового номеру.
Визначено порядок користування земельною ділянкою: виділено ОСОБА_1 у конкретне користування земельну ділянку, площею 356 кв. м, у тому числі самозахват 55 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Уточнення площі земельної ділянки провести у встановленому законом порядку при геодезичній зйомці на момент оформлення права власності на виділену земельну ділянку.
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 земельний сервітут для ремонту та обслуговування задньої стінки будинку.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 виконати відвід дощових стоків на крівлі тильної сторони свого будинку на територію своєї ділянки по АДРЕСА_2 .
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виділення ОСОБА_1 із спільної часткової власності 3/7 частини об`єкту нерухомості, які розміщені по АДРЕСА_1 , суспільним інтересам не суперечить, не порушує права інших осіб, тому суд вважав за можливе виділити частину об`єкту нерухомості, що належить ОСОБА_1, в окремий об`єкт нерухомості, визнавши за ним право власності на відповідну частку нерухомості з припиненням права спільної часткової власності, привласненням окремого реєстрового номеру та визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 08 жовтня 2007 року.
Задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для зобов`язання ОСОБА_1 виконати відвід дощових стоків на крівлі тильної сторони свого будинку на територію своєї ділянки по АДРЕСА_2 . У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за недоведеністю.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, у серпні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до апеляційного суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 липня 2019 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2011 року закрито.
Ухвала суду мотивована тим, що оскарження ухваленого у жовтні 2011 року судового рішення, тобто, майже через сім років, є порушенням принципу правової визначеності у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Суд виходив з того, що подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особами, повідомленими належним чином про розгляд справи та відсутністю доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі у відповідності до вимог частини другої статті 358 ЦПК України. Оскільки провадження у справі за апеляційної скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито помилково, наявні підстави для його закриття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили оскаржуване судове рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 2-96/11 із Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2011 року було вирішено ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2018 року,справа неодноразово призначалась до розгляду у загальному порядку. Разом з тим, суд апеляційної інстанції безпідставно розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження 12 липня 2019 року, закрив апеляційне провадження за їх апеляційною скаргою, що є грубим порушенням норм процесуального права та прав заявників на судовий захист. Зазначали, що підстави для закриття апеляційного провадження, передбачені статтею 362 ЦПК України, були відсутні. А положення вимог частини другої статті 358 ЦПК України, на які посилався суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження, передбачають підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, питання щодо відкриття якого вже вирішено апеляційним судом.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що у січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою, реальний поділ майна. У жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено; зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, у серпні 2018 року, тобто, більше ніж через сім років, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу.