Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 731/385/19
провадження № 61-364св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області,
розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, поданою її представником ОСОБА_2, на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2019 року в складі судді Семенченка О. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Губар В. С., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області (далі - КП "Господар") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
Позовні вимоги мотивувала тим, що наказом КП "Господар" від 31 липня 2019 року її було звільнено з посади фахівця з матеріально-технічного забезпечення за сумісництвом у зв`язку із скороченням штату працівників, хоча скорочення цієї посади не було, оскільки вона наявна в штатному розкладі відповідача, розміщеному на офіційному сайті Варвинської ОТГ. Також позивач зазначала, що в день попередження її про майбутнє звільнення їй не була запропонована жодна вільна посада на підприємстві, чим порушено вимоги частини третьої статті 49-1 КЗпП України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що при розірванні трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідачем не порушено вимоги чинного трудового законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що 22 липня 2019 року, в день ознайомлення ОСОБА_1 . з наказом про скорочення штату КП "Господар" їй не була запропонована жодна вільна посада на підприємстві, що є порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України. Суди вказаної обставини не врахували, а тому дійшли висновку про відсутність порушень відповідачем трудового законодавства України.
Позивач вказує, що фактичні обставини справи щодо факту скорочення посади фахівця з матеріально-технічного забезпечення КП "Господар" судами встановлено на підставі недостовірних доказів, а саме штатного розпису від 01 серпня 2019 року, який не підписано директором підприємства, не погоджено з головою селищної ради.
Наказ КП "Господар" від 31 липня 2019 року № 142-к, яким відповідач підтверджував факт затвердження директором підприємства штатного розпису, в порушення вимог частини третьої статті 83 ЦПК України, їй не надсилався.
Крім того, судами не досліджено статут КП "Господар" з метою з`ясування факту наявності у директора підприємства права змінювати штатну чисельність працівників підприємства, і чи вимагається для такої зміни отримання відповідного погодження голови селищної ради.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року від КП "Господар" на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки такі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що згідно з наказом КП "Господар" № 16-к від 22 січня 2018 року ОСОБА_1 прийнято на роботу за строковим трудовим договором до 23 липня 2018 року на посаду інженера з охорони праці з оплатою праці 50 % окладу.
Наказом КП "Господар" № 17-к від 23 січня 2018 року ОСОБА_1 доручено виконання трудових обов`язків фахівця з матеріально-технічного забезпечення з оплатою праці в розмір 50 % окладу за цією посадою в порядку внутрішнього сумісництва.
22 травня 2019 року КП "Господар" було видано наказ № 82-к про скорочення штату працівників, згідно з яким із 31 липня 2019 року передбачалось скорочення посади фахівця з матеріально-технічного забезпечення, яку займала ОСОБА_1
22 травня 2019 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про скорочення штату та наступне звільнення.