Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 638/9073/16-ц
провадження № 61-9470св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області - Клопотов Станіслав Давидович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Звєрєв Андрій Миколайович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харченко Інна Анатоліївна,
особа яка подавала апеляційну та касаційну скаргу - ОСОБА_6,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року в складі судді: Грищенко І. О., та постанову Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П.,Овсяннікової А. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 завернулася із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотов С. Д., приватний нотаріус ХМНО Звєрєв А. М., приватний нотаріус ХМНО Харченко І. А., про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_7 . За життя ОСОБА_7 належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 жовтня 1999 року, яке видано ЦПДЖФ Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна ВК ХМР р. № 1-99-201583.
Зазначала, що вона є єдиним спадкоємцем, оскільки відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2013 року рідний син ОСОБА_7 - ОСОБА_8 визнаний безвісно відсутнім з липня 2009 року. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2013 року ОСОБА_8 оголошений померлим.
26 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Шостої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у вигляді зазначеної квартири, яка була зареєстрована у реєстрі спадкових справ за № 1-1759, та заведено спадкову справу за № 586/2009. Проте їй було відмовлено у видачі нотаріусом свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом, оскільки згідно державного реєстру речових прав на спадкове майно спірна квартира не зареєстрована за спадкодавцем.
Позивач вказувала, що діяльність злочинної групи була викрита правоохоронними органами, якими встановлено, що цими особами була підроблена довіреність від 09 квітня 2009 року від імені ОСОБА_9, якою вона доручала продати належну їй квартиру гр. ОСОБА_10, уродженцю Московської області, Шатурського району, с. Дмитровський Погост. За ОСОБА_11 у довіреності, нібито виданої гр. ОСОБА_10 та посвідченої у нотаріальній конторі РФ м. Дзержинську Московської області, розписалася ОСОБА_12 . Під час слідства встановлено, що гр. ОСОБА_10 помер ще у 2006 році. Діючи відповідно до відведених функцій, від імені ОСОБА_10 діяв ОСОБА_13, який використовував паспорт на ім`я ОСОБА_14, із вклеєною фотографією ОСОБА_15 . Із підробленою довіреністю ОСОБА_13 отримав у КП "Харківське МБТІ" дублікат свідоцтва про право власності на житло від 22 січня 2010 року, після чого ОСОБА_12 умовила гр. ОСОБА_3 оформити квартиру на себе за грошову винагороду.
25 січня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д. було посвідчено договір купівлі-продажу між ОСОБА_16, який під виглядом ОСОБА_10 діяв від імені ОСОБА_9, на підставі підробленого паспорту, та ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 .
26 січня 2010 року, продовжуючи маскувати свої злочинні дії, з метою оформити дану квартиру на довірену особу, ОСОБА_17 та ОСОБА_12 організувати продаж квартири ОСОБА_18, фактичної дружини ОСОБА_17 Договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_18 був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Звєрєвим А. М.
Всі ці дії відбувалися після смерті ОСОБА_9 .
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2013 року ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_12 були засуджені за частиною другою статті 358, частиною четвертою статті 190 КК України, але ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02 грудня 2013 року вирок був скасований, і справа направлена до суду на новий розгляд в іншому складі.
15 березня 2016 року спірна квартира була придбана ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_18 та ОСОБА_5, та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харченко I. A.
Це відчуження відбулося вже під час повторного розгляду Червонозаводським районним судом м. Харкова кримінальної справи відносно ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_12 за частиною другою статті 358, частиною четвертою статті 190 КК України. Незважаючи про те, що в матеріалах справи є постанова слідчого про накладення арешту на спірну квартиру, ці дані в реєстр обтяжень на нерухоме майно за невідомих причин внесені не були.
Довіреність від 09 квітня 2009 року на вчинення відчуження квартири, була видана, нібито, від імені ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, померлому в 2006 році ОСОБА_10 Спірна квартира вибула з власності ОСОБА_9 не з її волі, доказом цього є матеріали кримінальної справи, якими підтверджується вчинення шахрайства з боку ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_20 . Таким чином, договір купівлі-продажу від 25 січня 2010 року, укладений за підробленою довіреністю від імені ОСОБА_9, ОСОБА_16, який виступав за підробленим паспортом на ім`я ОСОБА_14, є недійсним. Також договір купівлі-продажу квартири укладався не на підставі оригіналу правовстановлюючого документу, а на підставі її дублікату, отриманого за підробленою довіреністю.
Після укладення договору купівлі-продажу від 25 січня 2010 року, спірна квартира була знову продана за договором купівлі-продажу від 26 січня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Звєрєвим A. М., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно до договору купівлі-продажу від 15 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харченко I. A. спірна квартира була придбана ОСОБА_5 . Окрім вимог про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_5, позивач вимушена просити суд виселити останню з спірної квартири, оскільки її проживання перешкоджає в реалізації її права на це майно, яке вона набула в порядку спадкування за законом.
ОСОБА_1 просила:
визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
встановити нікчемність довіреності від 09 квітня 2009 року від імені ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_10, посвідченої нотаріусом міста Дзержинського Московської області Корнаковим С. С., р. № 456783;
визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_10, що діяв від імені та в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д.;
витребувати квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5, яка є власницею відповідно до договору купівлі-продажу від 15 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харченко І. А., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_7, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належала останній на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 жовтня 1999 року, виданого ЦПДЖФ управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна ВК ХМР, р. № 1-99-201583.
Встановлено нікчемність довіреності від 09 квітня 2009 року від імені ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_10, посвідченої нотаріусом міста Дзержинського Московської області Корнаковим С. С., р. № 456783.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25 січня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д., укладений між ОСОБА_10, що діяв від імені та в інтересах ОСОБА_9, та ОСОБА_3, квартири АДРЕСА_1 .
Витребувано квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, як спадкоємець майна за законом, довів, що спірна квартира без законних на те підстав була відчужена сторонньою особою, яка не мала на це права з використанням підробленої довіреності та підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння. Однак звернення позивача із вимогами про усунення перешкод у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження квартирою є передчасним.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2019 року у складі судді Грищенко І. О., заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в заочному рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року задоволено. Виправлено описку, допущену в описовій частині заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року у справі № 638/9073/16-ц, а саме - в абзаці 1 описової частини рішення вказано, що датою звернення позивача до суду є 31 травня 2016 року, замість 23 січня 2016 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року оскаржила в апеляційному порядку ОСОБА_6, як особа, не приймала участі у розгляді справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначала, що вона є добросовісним набувачем спірної квартири, під час оформлення договору купівлі-продажу спірної квартири нотаріусом ретельно перевірялися заборони та обтяження. Під час розгляду справи судом не було перевірено перебування позивача у родинних відносинах з ОСОБА_7 у матеріалах справи відсутній вирок суду стосовно осіб, які начебто підробили документ.
Постановою Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи і вимогам закону. Враховуючи відсутність волевиявлення ОСОБА_7 на відчуження належної їй квартири шляхом надання відповідних повноважень іншій особі, та здійснення сторонніми особами дій, направлених на незаконне заволодіння майном останньої, суд першої інстанції зробив правильний висновок про нікчемність довіреності, оформлення якої не породжує для сторін жодних прав та обов`язків. Спірна квартира вибула із власності ОСОБА_7 поза її волею, внаслідок чого було порушено кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_17, ОСОБА_2 та ОСОБА_21 у вчиненні шахрайства. Укладаючи в подальшому на підставі нікчемної довіреності договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_3, ОСОБА_2, який виступав як продавець за підробленим паспортом на ім`я ОСОБА_22, було введено в оману покупця щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо волевиявлення власника майна на вчинення правочину. У подальшому спірна квартира була перепродана ще кілька разів. Останнім покупцем, який був відомий суду на час розгляду справи, була ОСОБА_5 .
Оскільки нерухоме майно вибуло з володіння ОСОБА_7 поза її волею, у подальшому неодноразово відчужувалось особами, які не мали на це право, за відплатними договорами, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею та набула усіх прав, які належали померлій на час смерті, в тому числі і права власності на спірну квартиру, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновку про задоволення вимог щодо витребування квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги про те, що на час ухвалення рішення суду саме вона була власником квартири, а тому суд вирішив питання про її права та обов`язки, не залучивши її до участі у справі, колегія суддів відхилила, оскільки таких даних на час розгляду справи у суду не було. Крім того спір щодо дійсності правочину, укладеного ОСОБА_6 вирішується судом у іншому провадженні.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_6 через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскарженими рішеннями вирішено долю майна ОСОБА_6 без її участі та повідомлення про слухання справи. Відповідачем у справі цієї категорії справ є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом. Позов про витребування майна від особи, у незаконному володінні якої це майно перебувало, але в якої його на момент розгляду справи в суді немає, не підлягає задоволенню. На момент розгляду справи ОСОБА_5 не була власницею квартири більше року, бо з вересня 2016 року власником квартири була ОСОБА_6 як добросовісний набувач. ОСОБА_1 не надала доказів підтверджуючих її родинні стосунки зі спадкодавцем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Суд визнав право власності на квартиру в порядку спадкування за законом невідомій особі, яка не надавши доказів родинних стосунків не могла бути визнана позивачем у справі. Незрозумілим є момент звернення ОСОБА_1 із цим позовом. У матеріалах справи відсутні копії договорів купівлі продажу квартири. Суд не з`ясовував питання добросовісності набувачів, що є необхідним для застосування статті 388 ЦК України.