Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 569/2824/18
провадження № 61-15031св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - Рівненська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року у складі судді Тимощука О. Я. та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Бондаренко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року Рівненська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Рівненської міської ради від 16 березня 2017 року № 2582 "Про передачу в оренду громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна" ОСОБА_1 передано в оренду строком на десять років земельну ділянку площею 13 142 кв. м по АДРЕСА_1, кадастровий номер: 5610100000:01:006:0034, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Зазначала, що з набуттям права власності на нерухоме майно та прийняттям міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду у ОСОБА_1 виник обов`язок щодо оформлення права оренди земельної ділянки та сплати за користування нею, оскільки згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
На підставі вказаного просила визнати договір оренди вищевказаної земельної ділянки укладеним між Рівненською міською радою та ОСОБА_1 строком на десять років на умовах проекту договору відповідно до пропозиції Рівненської міської ради від 15 грудня 2017 року № 08-1970.
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до Рівненської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви вказувала, що вона є власником комплексу будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 1,3142 га, кадастровий номер: 5610100000:01:006:0034, а тому відповідно до статті 7 Закону України "Про оренду землі" та частини другої статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України вона отримала право оренди земельної ділянки, що знаходиться під зазначеними вище об`єктами нерухомого майна на тих самих умовах, що існували у попереднього орендаря.
Враховуючи зазначене, просила визнати укладеним договір оренди відповідно до редакції, яка направлялася нею до Рівненської міської ради листом від 26 січня 2018 року.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі прийнято до спільного розгляду з позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди землі.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2019 року, позов Рівненської міської ради задоволено.
Визнано договір оренди земельної ділянки площею 13 142 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер: 5610100000:01:006:0034, укладеним між Рівненською міською радою та ОСОБА_1 строком на десять років з моменту набрання чинності рішення суду на умовах проекту договору відповідно до пропозиції Рівненської міської ради від 15 грудня 2017 року № 08-1970.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Рівненської міської ради судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034 та площею 1,3142 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеним між Рівненською міською радою та ОСОБА_1 з моменту набрання чинності рішення суду у редакції, що була надіслана ОСОБА_1 до Рівненської міської ради листом від 26 січня 2018 року, відмовлено за безпідставністю.
Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у запропонованому Рівненською міською радою проекті договору оренди землі розмір орендної плати визначений на підставі затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 3 відсотки. Разом із тим, проект договору оренди земельної ділянки, запропонований ОСОБА_1 , не може бути визнаний укладеним, оскільки він ґрунтується на нормах законодавства, які втратили свою актуальність на день укладення договору оренди землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Рівненської міської ради та повністю задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що встановлення розміру орендної плати на рівні 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі суперечить пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Зазначає, що судами проігноровано питання зміни у договорі оренди цільового призначення земельної ділянки, яке є істотною умовою договору та прямо впливає на визначення розміру орендної плати. Вважає, що в силу приписів статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України з моменту набуття права власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці, вона набула право оренди на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу Рівненська міська рада посилається на те, що оскаржувані рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що нормативна грошова оцінка у запропонованому відповідачем договорі оренди земельної ділянки не може бути застосована, оскільки вже нечинна, а твердження ОСОБА_1 про автоматичне набуття права оренди у зв`язку із переходом права власності на будівлі є безпідставними.
Окрім того, Рівненською міською радою подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій справа розглядалася у порядку спрощеного провадження як малозначна, а тому вона не підлягає касаційному оскарженню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником комплексу будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 13 142 кв. м з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034.
ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Рівненської міської ради із заявами щодо передачі вказаної земельної ділянки в оренду та укладення відповідного договору.
Рішенням Рівненської міської ради від 16 березня 2017 року № 2582 передано в оренду ОСОБА_1 строком на десять років земельну ділянку площею 13 142 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 5610100000:01:006:0034, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування комплексу будівель та споруд).
У грудні 2017 року Рівненською міською радою надіслано ОСОБА_1 пропозицію від 15 грудня 2017 року № 08-1970 - проект договору оренди землі.
Листом від 26 січня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено Рівненську міську раду про те, що вищевказана редакція договору оренди землі не може бути підписана, та запропоновано нову редакцію договору оренди землі для підписання.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.