Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 565/175/17
провадження № 61-16744св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року у складі судді Демчини Т. Ю. та постанову апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Бондаренко Н. В., Григоренка М. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
31 січня 2017 року акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просило стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за договором про видачу траншу від 25 лютого 2008 року в сумі 13 364,37 доларів США.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між банком та ОСОБА_1 кредитного договору від 27 березня 2007 року № 0703/99 банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 14 000,00 дол. США на термін до 22 березня 2010 року.
Згідно з договором про видачу траншу від 25 лютого 2008 року № 0703/99/2 позичальник отримала кредит у розмірі 3 290,00 доларів США з терміном повернення до 22 березня 2010 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банківською установою та ОСОБА_2 27 березня 2007 року укладено договір поруки № 0703/99/ДП, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх обов`язків.
Свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, розмір якої станом на 15 листопада 2016 року складає 13 364,37 доларів США, яку банк просив стягнути солідарно з відповідачів.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року, залишеним без зміни постановою апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2018 року, відмовлено в задоволенні позову АТ "КБ "ПриватБанк".
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що банк пропустив позовну давність, про застосування якої заявили відповідачі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, АТ "КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "КБ "ПриватБанк" аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно дослідили докази у справі та дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском позовної давності.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подала відзив, в якому просить касаційну скаргу АТ "КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Витребувано із Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/175/17.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 лютого 2008 року в рамках кредитної угоди № 0703/99 від 27 березня 2007 року, між сторонами укладено договір про видачу траншу № 0703/99/2, за умовами якого позичальник отримала транш у розмірі 3 290,00 доларів США на умовах строковості, платності, з терміном повернення до 22 березня 2010 року.
Виконання кредитних зобов`язань забезпечено укладеним 27 березня 2007 року між банком та ОСОБА_2 договором поруки № 0703/99/ДП.
Звертаючись до суду з даним позовом у січні 2017 року, банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором про видачу траншу від 25 лютого 2008 року, розмір якої станом на 15 листопада 2016 року становить 13 364,37 дол. США, з яких 2 107,27 дол. США - заборгованість за тілом кредиту; 5 094,08 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 6,47 дол. США - заборгованість з комісії за користування кредитом; 5 510,90 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором; 9,71 дол. США - штраф; 635,94 дол. США - процентна ставка.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).