ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.002648
адміністративне провадження №К/9901/29721/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №1.380.2019.002648
за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Любові Романівни про визнання протиправною і скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Карпяк О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.),
у с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі- відповідач 1), головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Любові Романівни (далі - відповідач 2) в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 55178347 від 20.02.2019 про стягнення виконавчого збору в розмірі 101437,15 грн.
2. Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що після відкриття виконавчого провадження ВП № 55178347 державним виконавцем не здійснено жодних належних дій для примусового виконання судового рішення, в тому числі і не проведено оцінки такого майна для можливості визначення в подальшому суми виконавчого збору. Зазначено, що державний виконавець у ході виконавчого провадження, повинен був провести оцінку однієї другої частини квартири АДРЕСА_1, на яку належить звернути стягнення за виконавчим листом № 1304/5046/12, а вже пізніше на підставі повної вартості, яка була б визначена при її реалізації з урахуванням частини 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначити розмір виконавчого збору, чого державним виконавцем здійснено не було.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України про виконавче провадження, а тому оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 20 лютого 2019 року № 55178347 прийнята правомірно, що вказує на безпідставність позовних вимог.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору, що є предметом оскарження в даній справі, винесена відповідачем після призначення суб`єкта оціночної діяльності, який мав би оцінити суму стягнення.
6. Однак такої оцінки не було проведено, в тому числі, в матеріалах виконавчого провадження відсутній звіт про оцінку майна.
7. Зазначає, що всупереч нормам Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не здійснював заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
8. Уважає, що державний виконавець усупереч частини 1 статті 1282 ЦК України, яка передбачає що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, встановив виконавчий збір у розмірі 101437,15 грн.
9. Звертає увагу на те, що державним виконавцем не врахований факт того, що згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 11.12.2014р. у справі №461/10891/13 визнано недійсним вказане свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, яке видане на ім`я ОСОБА_2 . Тобто, станом на час відкриття виконавчого провадження як і на даний час ОСОБА_3 володіє лише 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 на яку звернено стягнення.
10. Також судом першої та апеляційної інстанції в рішеннях, що оскаржується не проаналізовано сума, яка фактично була повернута стягувану і стала причиною його звернення з заявою про завершення виконавчого провадження.
11. Судом першої та апеляційної інстанції не надано оцінки факту, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 02.03.2015 вирішено стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14 березня 2008 року в сумі 1 014 371 гривні 53 копійки шляхом звернення стягнення на спадкове майно, а саме; 1/2 частину квартири
АДРЕСА_2 . Відтак, позивач вважає, що мають місце обставини, за якими якій розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1, відповідно до Постанови від 20.02.2019 р. про стягнення виконавчого збору ВП №55178347 з ОСОБА_1 у розмірі 101437,15 грн. значно перевищує розмір майна, яке було успадковане позивачем.
13. Таким чином, судом першої та апеляційної порушено норми матеріального права в частині неправильне тлумачення закону щодо застосування частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" та незастосування закону, який підлягав застосуванню, а саме частини першої статті 1282 ЦК України.
14. Заявник також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми процесуального права.
15. Так, у порушення вимог частини четвертої статі 246 КАС України суд першої інстанції не навів в своєму рішенні всю інформацію про яку йдеться у цій статті.
16. Суд апеляційної інстанції не навів у описовій частині ухваленої постанови узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а в мотивувальній частині постанови не навів встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
17. Просила скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
18. 08.06.2017 Галицьким районним судом м.Львова видано виконавчий лист №1304/5046/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14 березня 2008 року в сумі 1014371 гривні 53 копійки шляхом звернення стягнення на спадкове майно, а саме: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
19 . На виконання цього виконавчого листа Галицьким відділом державної виконавчої служби розпочато виконавче провадження № 55178347.
20. 17.11.2017 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Петришак О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, ВП № 55178347.
21. У цій постанові у тому числі визначено: стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 101437,15 грн.
22. До матеріалів справи державним виконавцем на підтвердження вжиття дій у вказаному виконавчому провадженні представлено:
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна;
- подання державного виконавця про звернення до Галицького районного суду м.Львова щодо винесення рішення про визначення 1/2 ідеальної частики за ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 ;
- ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2018 року, якою визначено частку, належну ОСОБА_4 ОСОБА_2, на праві власності в квартирі АДРЕСА_1, в розмірі 1/2 (однієї другої) ідеальної частки;
- постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27.11.2018;
- акт державного виконавця від 29.11.2018 про вихід за місцем виконання рішення суду та про те, що боржник з`явилася за викликом державного виконавця, постанову про опис майна;
- заяву АТ "Укрсоцбанку" про завершення виконавчого провадження від 28.01.2019 року;
- постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №55178347 від 20.02.2019 року.
23. 20.02.2019 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Любов Романівною винесено постанову про стягнення виконавчого збору, ВП № 55178347, якою постановлено стягнути з боржника ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 101437,15 грн.
24. Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
25. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ Набув чинності 05 жовтня 2016 року) в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).
28. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.