1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2020 року

м. Київ

справа №814/1797/17, адміністративне провадження №К/9901/38549/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2017р. (суддя - Біоносенко В.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018р. (судді - Шляхтицький О.І., Потапчук В.О., Семенюк Г.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення її до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд);

зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду із зазначенням суми до виплати у розмірі 195 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2017р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018р., позов задоволено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.

Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".

Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.08.2015р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір № 980-052-000000790 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до умов якого на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 9)

17.05.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-052-000240291 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі в сумі 200 000 грн., на строк не більше 181 дня по 14.11.2016р., розмір процентів за користування коштами 33,54 % річних. (а.с. 10)

19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 200 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-052-000240291 від 17.05.2016", в сумі 147,54 грн з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-052-000240291 від 17.05.2016", що підтверджується випискою по особовим рахункам. (а.с. 62)

На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.

13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.

20.05.17р. позивач отримала грошові кошти в сумі 5 147,57 грн. Проте, решту в сумі 195 000 грн. - позивач не отримала. (а.с. 13)

Листом № ЗГ/71749 від 11.07.2017р. відповідач повідомив позивача, що за результатами аналізу поданих документів визначено, що договір №980-052-000240291 від 17.05.2016р., укладено позивачем безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного. Вказаний договір не відповідає вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" за своїм суб`єктним складом, а тому відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. (а.с. 14)

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.

Судами встановлено, що відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Суди дійшли висновку, що постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Крім того суди дійшли висновку, що посилання відповідача на те, що кошти в сумі 200 000 грн. внесені позивачем, не є вкладом у розумінні ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так як кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця, тому правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" не мають відношення до вкладу, є безпідставними, оскільки 19.11.2016 року вступив в законну силу Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 року №5390, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №5390, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Тобто, вказаним законом розширено коло осіб, які з 19.11.2016 року набули права на отримання коштів за рахунок Фонду.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.


................
Перейти до повного тексту