ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа № 815/5466/17
адміністративне провадження № К/9901/62809/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/5466/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Одеській залізниці про визнання протиправною бездіяльності, про зобов`язання сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку затримкою проведення розрахунку з 19 жовтня 216 року по день ухвалення судового рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, ухвалену суддею Єфіменком К.С.
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів Коваля М.П., Кравця О.О.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління МВС України на Одеській залізниці (далі - відповідач), в якому, з урахуванням змін, просив:
1.1. визнати бездіяльність Управління МВС України на Одеській залізниці незаконною;
1.2. зобов`язати Управління МВС на Одеській залізниці сплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв`язку із затримкою проведення розрахунку з 19 жовтня 2016 року по день прийняття рішення у справі.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі №815/998/16 відповідач повинен був виплатити на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06 листопада 2015 року по 18 жовтня 2016 року в розмірі 56903,51 грн. Однак, фактичний розрахунок проведено з ним лише 31 березня 2017 року. Оскільки УМВС України на Одеській залізниці до теперішнього часу не вирішило питання щодо його поновлення або звільнення з посади, останній зобов`язаний відшкодувати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 жовтня 2016 року по день прийняття рішення у цій справі, а також виплатити середньомісячне грошове забезпечення за період затримки виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність Управління МВС України на Одеській залізниці щодо невиплати ОСОБА_1 у визначений законом строк середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, визначеного постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 815/998/16 за період з 14 грудня 2016 року по 31 березня 2017 року.
3.2. Стягнуто з Управління МВС на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 седньомісячне грошове забезпечення за затримку розрахунку за час вимушеного прогулу з 19 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року в розмірі 27741 гривні 79 копійок.
3.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснена відповідачем із затримкою, останній зобов`язаний відшкодувати службовцю середньомісячне грошове забезпечення за період такої затримки. Однак в частині стягнення вказаної вище компенсації після 31 березня 2017 року відмовив з посиланням на відсутність правових підстав.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 01 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність Управління МВС України на Одеській залізниці та зобов`язати Управління МВС України на Одеській залізниці сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв`язку із затримкою проведення розрахунку з 19 жовтня 2016 року по день прийняття рішення по суті у справі.
6. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що вирішуючи спір по суті суди попередніх інстанцій не врахували встановлений судовим рішенням у справі №815/998/16 факт його перебування у вимушеному прогулі. Днем припинення вимушеного прогулу є день прийняття наказу про поновлення його на посаді або про звільнення через скорочення штату, що у даному випадку не зроблено. На думку скаржника, оскільки УМВС України на Одеській залізниці до теперішнього часу не вирішило питання щодо його поновлення або звільнення з посади, останній зобов`язаний відшкодувати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 жовтня 2016 року по день прийняття рішення у цій справі, а також виплатити середньомісячне грошове забезпечення за період затримки виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19 жовтня 2016 року по день прийняття рішення по суті у справі.
7. 01 жовтня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Стрелець Т.Г., суддів Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.
8. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 720/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Стрелець Т.Г. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23 березня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
12. ОСОБА_1 з 13 серпня 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.
13. Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці №139 о/с від 06 листопада 2015 року позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України за п.64 "з" (у зв`язку із переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства...) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
14. Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці №1 о/с від 17 лютого 2016 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року.
15. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 815/998/16, що набрала законної сили адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
16. Суд визнав незаконним та скасував наказ УМВС України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року. Стягнув з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, у зв`язку із затриманням видачі трудової книжки та затримки проведення розрахунку за період з 06 листопада 2015 року по 18 жовтня 2016 року. Зобов`язав сплатити одноразову грошову допомогу при звільненні. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
17. На виконання вищевказаного судового рішення 31 березня 2017 року на рахунок позивача перераховано середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, у зв`язку із затриманням видачі трудової книжки та затримки проведення розрахунку за період з 06 листопада 2015 року по 18 жовтня 2016 року в розмірі 56903,51 грн.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ" (далі - Закон № 460-IX).
19. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
21. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
22. Згідно частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.