ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2020 року
Київ
справа № 274/165/17
провадження № К/9901/8753/18
К/9901/33890/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій незаконними та про визнання права на отримання разової грошової допомоги, за касаційними скаргами Міністерства оборони України та ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С. від 4 жовтня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій незаконними та про визнання права на отримання разової грошової допомоги, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, як інваліду 2-ої групи, військовослужбовця звільненого з військової служби на день звільнення за останньою посадою, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних видів грошового забезпечення і одноразових додаткових видів грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 21 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.
Із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 499 ОСОБА_1 не звертався.
Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти відповідне рішення, без подання ОСОБА_1 заяви та необхідних документів через уповноважений орган задля виплати допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499, суд не вважає за можливе, оскільки не може втручатись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.
4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 21 червня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо прийняття відповідного рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення другої групи інвалідності з 22 лютого 2013 року у зв`язку з травмою, пов`язаною із виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499. Однак, не правильне зазначення позивачем нормативного документу у заяві про призначення та виплату допомоги не може бути підставою для відмови у задоволені такої заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 та залишити в силі постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 21 червня 2017 року.
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 15 вересня 1983 року по 19 листопада 1985 року проходив військову службу у Демократичній Республіці Афганістан, приймав участь у бойових операціях.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 15 жовтня 2012 року № 1997 встановлено, що отримані ОСОБА_1 травма, поранення, контузія та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК від 18 березня 2013 року позивача з 22 лютого 2013 року визнано інвалідом ІІ групи довічно у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у країнах, де велись бойові дії.
26 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського об`єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби та надав копії документів у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Заява з доданими документами була направлена до Міністерства оборони України.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленим протоколом від 8 липня 2016 року № 53, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, оскільки інвалідність йому встановлена до 1 січня 2014 року, тобто до набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
9. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Касаційна скарга Міністерства оборони України обґрунтована тим, що положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 4 липня 2012 року № 5040-VI яким внесено зміни до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно якої одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті, набрали чинності з 1 січня 2014 року.
Оскільки позивачу другу групу інвалідності встановлено до 1 січня 2014 року, у нього відсутнє право на отримання зазначеної допомоги.
11. Касаційна скарга ОСОБА_1 огли обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на одноразову грошову допомогу, але при цьому вийшов за межі позовних вимог, невірно обрав належний спосіб захисту порушеного права. Зобов`язання відповідача повторно здійснити розгляд заяви, за якою він вже прийняв протиправне рішення, не може вважатися ні повним, ні ефективним засобом захисту права позивача, що не відновлює його порушеного права, а навпаки відтерміновує таке відновлення на необмежений строк або робить його взагалі не можливим, так як суб`єкт владних повноважень не позбавлений можливості повторної відмови за інших формальних підстав.
12. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".