ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа №757/38162/14-а
адміністративне провадження №К/9901/14570/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2016р. (суддя - Писанець В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016р. (судді - Костюк Л.О., Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- скасувати рішення комісії по вирішенню питань, пов`язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва оформлене протоколом №21 від 20.10.2014р. про стягнення переплати пенсії ОСОБА_1 в сумі 12 874,75 грн., що утворилась за період з 01.04.2002р. по 30.09.2014р.;
- зобов`язати повернути утриману переплату з пенсії ОСОБА_1 установлену Рішенням комісії по вирішенню питань, пов`язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва оформлене протоколом №21 від 20.10.2014р. в сумі 12 874,75 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що в жовтні 2014 року отримала від відповідача лист, яким її повідомлено про виниклу переплату пенсії в сумі 12 874,75 грн. за період з 01.04.2002р. по 30.09.2014р., яка за рішенням відповідача щомісячно утримується з її пенсії в розмірі 20%. На думку позивача такі дії пенсійного органу є протиправними.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2016р. позов задоволено частково.
Скасовано рішення комісії по вирішенню питань, пов`язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва оформлене протоколом №21 від 20.04.2014 року про стягнення переплати пенсії ОСОБА_1, що утворилась за період з 01.04.2002 року по 29.09.2014 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016р. постанову Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2016р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати їх в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що в порушення вимог ст.ст. 159, 161 КАС України суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, не визначив правовідносин, які виникли між сторонами, не надав оцінки доказам по справі, у зв`язку з чим ухвалив рішення щодо позовних вимог, які не були заявлені в суді першої інстанції.
Крім того, посилалась на те, що апеляційним судом не надано належної оцінки діям відповідача поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, а саме винесення рішення про стягнення переплати пенсії не за формою, визначеною законодавством.
Також посилалась на те, що на правовідносини щодо стягнення переплати пенсії мають поширюються положення статті 257 ЦК України щодо загального строку позовної давності у три роки.
Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796 (надалі - Закон України №796)
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач значилась непрацюючим пенсіонером та отримувала пенсію, яку встановлено саме цій категорії осіб.
Відділом персоніфікованого обліку Управління періодично перевіряються та надаються відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду на пенсіонерів, які значаться в Управлінні непрацюючими.
Згідно списків одержувачів пенсій, по яких виявлено факти недостовірних даних про працевлаштування відповідачем встановлено, що позивач працювала, про що не повідомила своєчасно, в зв`язку з чим виникла переплата пенсії.
Листом від 20.10.2014р. №16796/06 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку із несвоєчасним повідомленням про працевлаштування у неї виникла переплата пенсії в загальній сумі 12874,75 грн. за період з 01.04.2002 р. по 30.09.2014р. За рішенням комісії по вирішенню питань, пов`язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії Управління ПФУ (протокол від 20.10.2014р. №21) переплата пенсії буде утримуватись по 20% щомісячно до повного погашення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду було встановлено наявність недобросовісної поведінки позивача щодо неповідомлення відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, тобто зловживання з боку пенсіонера, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що відповідач законно утримує з неї суму переплаченої пенсії.
Разом з тим, суд не погодився з періодом визначеним відповідачем, за який з позивача підлягає стягненню переплачена пенсія, оскільки статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно утримується з позивача переплата пенсії за період з 01.04.2002р. по 29.09.2011р., а тому позовні вимоги щодо скасування рішення Управління ПФУ оформленого протоколом №21 від 20.04.2014р. в цій частині визнав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові у повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду було встановлено наявність недобросовісної поведінки позивача щодо неповідомлення відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, тобто зловживань з боку пенсіонера.
Враховуючи, що передбачені Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003р., підстави визнання переплати пенсії безнадійною відсутні, а факт вини позивачем не заперечується, суд дійшов висновку щодо безпідставності позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.
З висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсіонерів покладено обов`язок повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Статтею 103 зазначеного Закону передбачено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.