ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа №352/638/17
адміністративне провадження №К/9901/43089/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Коваленко Н.В.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів Бруновської Н.В., Костіва М.В., Шавеля Р.М.)
у справі №352/638/17
за позовом ОСОБА_1
до Клузівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області
про визнання неправомірним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до Клузівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.
2. Позивач просив суд:
- визнати неправомірним і скасувати рішення Клузівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 14.03.2017 про відмову у задоволенні його заяви про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
- зобов`язати сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2017 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га на території с. Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області та прийняти відповідне рішення.
3. Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.06.2017 позов задоволено.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 скасовано постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.06.2017 та прийнято нове рішення про відмову в позові.
5. 20.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою від 14.12.2917 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.
7. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано для розгляду Верховному Суду.
8. 05.01.2018 від Клузівської сільської ради надійшли заперечення на касаційну скаргу. Просить залишити скаргу без задоволення, а справу розглядати за його участю.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. 14.03.2017 на сесії Клузівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області було прийнято рішення "Про розгляд заяв громадян", яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з відсутністю земель запасу, земель резервного фонду сільської ради (а.с. 6).
10. Згідно з протоколом сесії від 14.03.2017 розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювався за його особистою участю. Це питання сільська рада включила до розгляду до порядку денного сесії на виконання постанови Тисменецького районного суду від 02.03.2017 (справа № 352/1931/16). Зазначеним судовим рішенням визнано неправомірним та скасовано рішення Клузівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 03.03.2016, від 14.06.2016 та від 10.11.2016 "Про розгляд заяв громадян", яким відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; зобов`язано Клузівську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га на території с. Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області та прийняти відповідне рішення.
11. Оскаржуване рішення Клузівської сільської ради від 14.03.2017 є аналогічним до попередніх її рішень від 03.03.2016, 14.06.2016, 10.11.2016, які визнані неправомірними і скасовані постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2017.
12. Згідно з довідкою Тисменецької районної державної адміністрації від 17.10.2016 на території сільської ради обліковується 160,4599 га земель запасу та земель ненаданих у власність, користування: 41,0599 га - сільськогосподарські землі, 87,9000 га - відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, 17,000 га - води.
13. Рішенням від 05.05.2014 сільська рада вирішила землі, які залишились на її території, використовувати для потреб села.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позивач вимоги обґрунтовував тим, що він як житель с. Клузів неодноразово звертався до Клузівської сільської ради із заявами про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га, надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Останнім рішенням сільської ради від 14.03.2017 у черговий раз відмовлено у наданні земельної ділянки. Підстави відмови сільська рада зазначала - відсутність вільних земель. Постановою Тисменицького районного суду від 02.03.2017, яка набрала законної сили, визнано протиправними попередні рішення сільської ради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Незважаючи на це, сільська рада знову рішенням від 14.03.2017 відмовила у наданні дозволу з тих самих підстав. Вважає, що посилання сільської ради на відсутність вільних для виділення земельних ділянок не відповідає дійсності. Крім того, просив виділити йому земельну ділянку не в конкретному місці, а будь-яку вільну земельну ділянку площею 0,20 га.
15. Відповідач проти позову заперечував, оскільки у с. Клузів відсутні землі запасу, землі резервного фонду. Ті 40 га землі, на які посилається позивач, вже заброньовані для потреб села (під будівництво будинку культури, школи, під цвинтар, пасовища, стадіон) згідно з генпланом забудови села.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи № 352/1931/16 (постанова Тисменецького районного суду від 02.03.2017) перевірялись обставини відмови надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою. В межах розгляду даної справи підстави відмови позивачеві у наданні дозволу є такими ж як і у справі № 352/1931/16.
Оскільки постановою від 02.03.2017 було встановлено наявність на території Клузівської сільської ради станом на 01.01.2016 значної площі сільськогосподарських земель запасу та земель, не наданих у власність та постійне користування, неправомірність рішень відповідача по заявах позивача, які не містять мотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зазначенням підстав, виключний перелік яких наведений у ч.7 ст.118 ЗК України, вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.
17. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та відмовив в задоволенні позову з огляду на те, що ОСОБА_1 не подав письмове клопотання на розробку проекту землеустрою земельної ділянки та не додав графічні матеріали з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
Разом з тим, в Клузівській сільській раді на час розгляду справи були відсутні вільні земельні ділянки для відведення позивачу, що підтверджується даними з Державної статистики звітності з кількісного обліку земель в межах населеного пункту с. Клузів від 17.10.2017, Рішенням Клузівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 05.05.2014 "Про використання земель які залишились для потреб села".
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
18. Позивач у касаційній скарзі покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. На його переконання суд неправильно встановив, що позивач не подав заяву на розробку проекту землеустрою, оскільки позивач таку заяву подавав п`ять разів. Кожен раз сільська рада відмовляла з однієї причини - відсутність вільних земель.
20. Висновок суду про те, що ОСОБА_1 не подав до заяви графічні матеріали з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, яку хотів би отримати, вважає безпідставним, оскільки він просив земельну ділянку площею 0,20 га не в конкретному місці, а будь-яку вільну землю на території села.
21. Крім того, висновок суду про те, що вільних земельних ділянок немає, спростовується тим, що в цей період землі надавались іншим громадянам. Держгекокадастр підтвердив, що на території села є в наявності більше 41 га земель сільськогосподарського призначення.
22. Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу зазначив, що позивач до заяви не додав графічні матеріали з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, яку хотів би отримати. Проте 12.08.2016 звертався за отриманням викопіювання з карти проекту формування території села з позначкою про вільні території, з намальованою схемою. Сільській раді відомо, що позивача цікавить ділянка на якій згідно з генеральним планом має бути школа, тому цю землю виділити йому не може. Стверджує, що інформація Держгеокадастру про вільні землі площею 41 га є застарілою, бо кількість земель запасу становить 28,8368 га і всі вони зайняті. Крім того, рішенням від 05.05.2014 сільська рада вирішила землі сільської ради перевести в землі загального користування і використовувати для потреб села.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
24. Метою звернення позивача до суду була оцінка підстав відмови Клузівської сільської ради (а саме, рішенням від 14.03.2017) у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га на території с. Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області.