Постанова
іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 369/8816/16-к
провадження № 51-7688км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
при секретарі Батку Є.І.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника - адвоката Забальського Ю.П.,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника - адвоката Костюченко О.І. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 2 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110200002125, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Красноріченського Кремінського району Луганської області, зареєстрованого АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, такого, що не має судимості на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за пунктами 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК - до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Строк покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з дня його затримання - 4 червня 2016 року і на підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VІІІ "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VІІІ) зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 4 червня 2016 року до дня набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 38 275 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди і 50 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
За вироком установлено, що ОСОБА_1 4 червня 2016 року близько 00:10 з метою заволодіння квартирою АДРЕСА_2, що належала на праві власності його дружині ОСОБА_4, озброївшись пістолетом Макарова, оздобленим пристроєм для безшумної стрільби, відчинивши двері ключем, увійшов до будинку батьків дружини ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на АДРЕСА_4 та по черзі убив трьох потерпілих, які на той момент спали: ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_4 . Він здійснив по два постріли з вказаного пістолета в голови ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а також чотири постріли - у грудну клітку та голову ОСОБА_4, внаслідок чого потерпілі померли на місці.
Крім того, ОСОБА_1 за не встановлених слідством обставин без передбаченого законом дозволу придбав бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї - 32 патрони калібру 7,62х54, які незаконно перевіз і зберігав у гаражному приміщенні на АДРЕСА_4 до вилучення працівниками поліції 4 червня 2016 року.
Крім того, ОСОБА_1 за не встановлених слідством обставин без передбаченого законом дозволу придбав, перевіз і зберігав у будинку на АДРЕСА_4 до вилучення працівниками поліції 4 червня 2016 року вогнепальну зброю та бойові припаси: карабін Мосіна зразку 1938 року з номером на металевій частині прикладу № 7191, калібру 7,62х54; 40 патронів калібру 7,62х54, призначених для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х54; 66 мисливських (спортивно-мисливських) патронів калібру 5,6 мм, що можуть бути використані для стрільби з малокаліберної нарізної зброї калібру 5,6 мм (гвинтівок ТОЗ-8, ТОЗ-12 та ін.).
Крім того, ОСОБА_1 за не встановлених слідством обставин без передбаченого законом дозволу придбав вогнепальну зброю і бойові припаси - пістолет Макарова та 8 патронів калібру 9 мм до нього, які незаконно перевіз та зберігав у квартирі АДРЕСА_2 .
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 2 липня 2018 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі з доповненням до неї просить скасувати вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 2 липня 2018 року щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Як на підстави для скасування судових рішень посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На думку засудженого, суд першої інстанції розглянув справу однобічно, неповно, упереджено та з порушенням норм, якими регулюється забезпечення права на захист, що призвело до постановлення завідомо неправосудного рішення. Зокрема, суд усупереч вимогам ст. 384 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не роз`яснив йому належним чином всіх прав обвинуваченого, у тому числі права на розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних. Також, на думку засудженого, суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів і поклав в основу вироку показання свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, яких у судовому засіданні не допитував. Звертає увагу, що вирок не підписаний суддями. Вказує, що суд першої інстанції у вироку не зазначив формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, не встановив мотиву, який би беззаперечно доводив причини вчинення саме ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 і ч. 1 ст. 263 КК, не навів конкретних доказів його винуватості в цих злочинах, не зазначив обставин, які пом`якшували його покарання. Стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що його вину не доведено поза розумним сумнівом, жоден із досліджених у суді доказів не підтверджує вчинення ним злочинів. Зазначає, що суд обґрунтував своє рішення виключно тими доказами, які було здобуто досудовим слідством у спосіб, що суперечить вимогам закону, водночас не взяв до уваги тих даних, які підтверджують його невинуватість у вчиненні злочинів. Вважає недопустимими доказами: дані протоколу огляду місця події - житла ОСОБА_6, проведеного без дозволу його власника і без дозволу суду; висновки експертиз, проведених щодо речових доказів, отриманих під час зазначеної слідчої дії з істотним порушенням вимог КПК; дані запису з камери відеоспостереження з під`їзду будинку на АДРЕСА_2, які не було відкрито стороні захисту в порядку ст. 290 КПК разом з іншими матеріалами досудового розслідування. Зазначає, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК. Зокрема, на думку засудженого, апеляційний суд не перевірив і не дав вичерпних та переконливих відповідей на всі доводи апеляційних скарг щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог статей 23, 94 КПК, невідповідності його висновків фактичним обставинам справи, відсутності достатнього мотивування щодо прийняття до уваги одних доказів та ігнорування інших, а також не зазначив підстав, на яких визнав апеляційні скарги його та захисника Костюченко О.І. необґрунтованими.
Захисник Костюченко О.І. у своїй касаційній скарзі також просить скасувати вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 2 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили їм ухвалити законні та обґрунтовані рішення. Зазначає, що судовий розгляд було проведено однобічно, неповно, упереджено та з порушенням норм, якими регулюється забезпечення права на захист, а в основу вироку покладено недопустимі докази. Стверджує, що суд першої інстанції не роз`яснив у повному обсязі обвинуваченому його прав, зокрема права на здійснення судового розгляду судом присяжних, не вручив йому відповідної довідки і не з`ясував зрозумілості цих прав останнім. Крім того, захисник вказує, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 54 КПК щодо порядку прийняття відмови обвинуваченого від захисників, розглянувши це питання без участі останніх і не надавши можливості для конфіденційного спілкування; усупереч вимогам статей 22, 23 КПК відмовив стороні захисту в безпосередньому допиті свідків у судовому засіданні; а також допустив порушення таємниці нарадчої кімнати: усупереч вимогам статей 366, 371, 375 КПК ухвалив вирок до виходу в нарадчу кімнату. На думку захисника, суд обґрунтував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доказами, які було отримано з порушенням вимог статей 89, 290 КПК та які мав би визнати недопустимими: протоколами огляду місця події від 4 червня 2016 року, проведеними без ухвали слідчого судді і дозволу власника, речовими доказами, вилученими в ході проведення зазначених слідчих дій та висновками експертиз, проведеними по ним (т. 2, а. с. 51-55, 94-98, 62-129); протоколами зняття інформації з каналів зв`язку та відеозаписом з камер спостереження (т. 1, а. с. 178-181), які не були відкриті стороні захисту під час виконання ст. 290 КПК; протоколами відібрання біологічних зразків та висновками експертів, проведеними по ним, оскільки постанови про призначення цих слідчих дій було ухвалено неналежними особами. Звертає увагу захисник, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення процедури підготовки апеляційного розгляду, принципу незмінності складу суду, принципів рівності та змагальності сторін, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на захист. Крім того, на думку захисника, суд апеляційної інстанції усупереч вимогам статей 370 і 419 КПК належним чином не вмотивував свого рішення, не зазначив підстав, на яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 і захисник - адвокат Забальський Ю.П. підтримали доводи касаційних скарг ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Костюченко О.І., просили задовольнити їх, скасувавши судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.
Потерпіла ОСОБА_2 просила залишити вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 2 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Костюченко О.І. - без задоволення.
Прокурор Гошовська Ю.М. вважала, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника - адвоката Костюченко О.І. є необґрунтованими, просила залишити оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповнота судового розгляду самі по собі можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду апеляційним судом (статті 409, 410 КПК).
Підставами ж для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального і процесуального закону, а, вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, виходить із установлених фактичних обставин, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.
У кримінальній справі встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання у м. Києві, у будинку батьків дружини, а також у гаражному приміщенні поряд з цим будинком у АДРЕСА_4 незаконно зберігав вогнепальну зброю і бойові припаси, які придбав і перевозив без передбаченого законом дозволу, а вночі 4 червня 2016 року із пістолета Макарова він розстріляв свою дружину ОСОБА_4 та її батьків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з корисливих мотивів.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 91 КПК і в повному обсязі з`ясував обставини кримінального провадження. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за зазначених у вироку обставин, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Зокрема, як правильно зазначено у вироку, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вбивства трьох осіб об`єктивно підтверджена беззаперечними доказами, які узгоджуються між собою.
Так, з показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що він у ніч на 4 червня 2016 року, працюючи в службі "Таксі+", за замовленням, отриманим близько 22:42, возив ОСОБА_1 з АДРЕСА_7 в АДРЕСА_4 . Після чого близько 2:45 забрав його звідти і відвіз у м. Київ за тією ж адресою, з якої забирав. Пасажир мав при собі невелику сумку (т. 1, а. с. 183-184).
У ході проведення слідчого експерименту 17 червня 2016 року свідок ОСОБА_9 у присутності понятих детально розповів про обставини, за яких він автомобілем служби таксі в ніч на 4 червня 2016 року привіз ОСОБА_1 у АДРЕСА_4, після чого через деякий час забрав його звідти. Уточнював свідок, що виклик з АДРЕСА_7 надійшов 3 червня 2016 року близько 22:42, він прибув за вказаною адресою близько 22:47. Після прибуття в АДРЕСА_4 ОСОБА_1 вийшов з таксі о 23:32, а повернувся 4 червня 2016 року близько 02:45, після чого свідок згідно з домовленістю відвіз ОСОБА_1 до АДРЕСА_8 ( т. 3, а. с. 107-119).
Свідок ОСОБА_8 у суді підтвердила, що з засудженим вона зустрічалася з весни 2016 року. За її словами, останній завжди носив із собою зброю. 3 червня 2016 року близько 22:40 ОСОБА_1 з її житла на АДРЕСА_7 поїхав автомобілем служби таксі, який викликав з її мобільного телефону, у напрямку станції метро "Академістечко", а вранці наступного дня повідомив їй у Вайбері, що вбито його батьків (т. 1, а. с. 236-240).
Показання вказаних свідків були підтверджені даними оператора мобільного зв`язку "Київстар" щодо номерів мобільних терміналів, якими користувалися ОСОБА_1 і таксист ОСОБА_9, відповідно до яких останні у період з 23:33 3 червня 2016 року по 02:23 4 червня 2016 року перебували у АДРЕСА_4. ОСОБА_1 у подальшому знову з`явився в цій зоні 4 червня 2016 року о 6:20. Таксист ОСОБА_9 надалі в зоні дії вказаної базової станції не з`являвся (т. 1, а. с. 178-182).
З відтвореного у судовому засіданні відео з камери спостереження з під`їзду будинку на АДРЕСА_2, де проживали ОСОБА_1 і ОСОБА_4, зафіксовано, що засуджений 4 червня 2016 року повертався додому близько 02:45 в темній футболці та через деякий час вийшов з дому.
Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 у ванній кімнаті було виявлено та вилучено чоловічу темну футболку зі слідами крові (протокол обшуку, т. 2, а. с. 185-195), генетичні ознаки якої за даними висновку експерта № 19/6-01/554 від 6 червня 2016 року збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_7 (т. 4, а. с. 108-113).
За даними висновку експерта № 19/6-01/672 від 29.08.2016 року у зрізах нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_4 виявлено генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_1 (т. 5, а. с. 88-94).
Під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_1 4 червня 2016 року у останнього було вилучено сумку темного кольору з написом "fengdong" (т. 3 а. с. 40-55, т. 5 а. с. 95-99), на якій згідно з даними висновку експерта № 11-1/79 від 1 липня 2016 року виявлено сліди дифеніламіну, який є компонентом, характерним для продуктів пострілу, що здійснювався патронами, спорядженими нітроцелюлозним (бездимним) порохом (т. 4, а. с. 137-141).
За словами потерпілої ОСОБА_3 і свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_4 скаржилася їм на поведінку чоловіка ОСОБА_1, який не працював, а повністю перебував на її утриманні, говорила, що сімейне життя у них не склалося. Також свідок ОСОБА_12 підтвердив, що ОСОБА_1 вихвалявся тим, що завжди носить із собою зброю.
Також судом першої інстанції досліджені і оцінені письмові докази, а саме: протокол огляду місця події від 4 червня 2016 року - житлового будинку на АДРЕСА_4, в ході якого в будинку з непошкодженими замками вхідних і міжкімнатних дверей виявлено вбитими трьох потерпілих, кулі, гільзи, дві одноствольні рушниці з глушником, коробку з малокаліберними патронами, ніж у чохлі, маску, рацію, оптичний приціл тощо (т. 2, а. с. 62-132); протокол огляду місця події від 4 червня 2016 року - подвір`я за тією ж адресою, в ході якого виявлено відкритим замок у калитці, через яку здійснюється вхід на подвір`я; протокол огляду місця події від 4 червня 2016 року - гаражного приміщення, розташованого на АДРЕСА_4, в ході якого вилучено гвинтівку, чотири паперові коробки з 72 набоями калібру 7,62 мм, поліетиленовий пакет з дробом, мисливські набої: 9 штук калібру 20 мм, 11 штук калібру 16 мм, 13 штук калібру 12 мм та 9 порожніх гільз (т. 2, а. с. 54-55); протокол огляду місця події від 5 червня 2016 року - лісосмуги в с. Жорнівка, в ході якого було виявлено затвор, пістолет без затвору, зворотної пружини та магазину з позначенням на корпусі "84", а також окремо пружину, шматок ганчірки з малюнком жовто-синього кольору, металеву трубку сріблястого кольору зі слідами речовини бурого кольору (т. 2, а. с. 133-148).