Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 462/3210/13-ц
провадження № 61-16234св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Наталія Павлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року у складі судді Палюх Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П. про визнання недійсними довіреності, договору дарування та скасування реєстрації права власності.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить будинок АДРЕСА_1, у якому вона проживала разом із своїм сином ОСОБА_6 та його дружиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_6 помер. Враховуючи її похилий вік (на той час їй було 82 роки), вона повністю знаходилася на утриманні сина ОСОБА_6, який опікувався нею, доглядав її. Вона вже тривалий час хворіє на різні захворювання, які практично перешкоджають їй правильно усвідомлювати значення своїх дій і без сторонньої допомоги обходитися. Після смерті сина ОСОБА_6 у неї було сильне нервове потрясіння. 22 вересня 2010 року ОСОБА_2, використовуючи її безпорадний стан та усвідомлюючи, що вона, страждає на різні хвороби, не може правильно сприймати події та факти, завезла її до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П., де запевнила про необхідність підписання якогось документа. Як з`ясувалося пізніше вона підписала довіреність, якою уповноважила брата відповідача- ОСОБА_3 вчиняти від її імені будь-які дії, у тому числі і подарувати належний їй будинок. ОСОБА_3, використовуючи вказану довіреність, діючи від її імені, 30 вересня 2010 року уклав із ОСОБА_2 договір дарування житлового будинку на АДРЕСА_1 . Вказувала на те, що на момент складання та підписання довіреності від 22 вересня 2010 року вона перебувала у такому психічному стані, що не могла в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не повною мірою здатна своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки і самостійно їх виконувати. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, у зв`язку з чим судом першої інстанції до участі у справі залучено правонаступника сина померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_1 .
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсною довіреність від 22 вересня 2010 року, видану ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П., зареєстровану в реєстрі за № 2508, визнати недійсним договір дарування житлового будинку на АДРЕСА_1, укладеного 30 вересня 2010 року між ОСОБА_5, від імені якої діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 22 вересня 2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П., та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П., зареєстрованого у реєстрі за № 2640, та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на цей будинок.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсною довіреність від 22 вересня 2010 року, видану ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П., зареєстровану в реєстрі за № 2508. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку на АДРЕСА_1, укладений 30 вересня 2010 року між ОСОБА_5, від імені якої діяв ОСОБА_3 згідно з довіреністю, посвідченою 22 вересня 2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П., та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П., зареєстрований у реєстрі за № 2640. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1, від 19 жовтня 2010 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 під час оформлення довіреності від 22 вересня 2010 року, якою вона уповноважила ОСОБА_3 володіти, користуватися і розпоряджатися всім її майном, укладати всі передбачені законом правочини (договори): купувати, продавати, обмінювати, приватизовувати, приймати в дар, передавати в оренду, а також подарувати будинок АДРЕСА_1, знаходилася у стані, коли вона не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Той факт, що ОСОБА_5 під час оформлення довіреності на відчуження будинку знаходилася у стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, вказує на те, що її волевиявлення на укладення договору дарування житлового будинку не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на момент оформлення спірної довіреності та укладення договору дарування, ОСОБА_5 була позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними, а отже, її волевиявлення не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала до Верховного Судукасаційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що від імені ОСОБА_5 до суду із позовом звернувся ОСОБА_1, оскільки їй вже було 84 роки і вона нічого не знала про цей позов. В інтересах сторони, яка заявляла клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи, потрібно було надати всі медичні документи, необхідні для проведення експертизи, таких документів сторона не надала та і не могла надати, оскільки таких на той час не існувало, адже ОСОБА_5 жодного разу не була на прийомі в лікаря-психіатра, не мала проблем з психікою, не стояла на обліку в психіатричному закладі. Суд першої інстанції не врахував показання свідків зі сторони відповідачів, не надав їм належну оцінку, а надав перевагу лише акту судово-психіатричного експерта від 04 грудня 2014 року № 794, який є завідомо неправдивим, складеним на підставі неналежних та недопустимих доказів, свідків, ОСОБА_7, який працює лікарем-невропатологом у Львівському обласному кардіологічному центрі, які не підтверджують, що саме зроблені ним записи стосуються ОСОБА_5 .
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
Житловий будинок АДРЕСА_1, належав на праві приватної власності ОСОБА_5
ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 проживала у своєму будинку разом із сином ОСОБА_6, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Деякий час після смерті сина, ОСОБА_5 проживала одна у своєму будинку, а восени 2012 році переїхала проживати до свого сина ОСОБА_1 у с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області.
ОСОБА_5 хворіла протягом 12 років гіпертонічною хворобою, починаючи з 2007 року періодично оглядалася лікарем-невропатологом та лікарем-психіатром, у 2010 році на третій день після смерті сина ОСОБА_8 вона зламала руку, а у 2012 році перенесла інсульт.
22 вересня 2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П. посвідчена та зареєстрована в реєстрі за № 2508 довіреність, згідно з якою ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_3 володіти, користуватися і розпоряджатися всім її майном, укладати всі передбачені законом правочини (договори): купувати, продавати, обмінювати, приватизовувати, приймати в дар, передавати в оренду, а також подарувати будинок АДРЕСА_1 .
30 вересня 2010 року між ОСОБА_5, від імені якої діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності від 22 вересня 2010 року, та ОСОБА_2 укладений договір дарування житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кодлубай Н. П. та зареєстрований у реєстрі за № 2640.
Відповідно до цього договору, ОСОБА_5, від імені якої діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності від 22 вересня 2010 року, подарувала, а ОСОБА_2 прийняла у дар житловий будинок на АДРЕСА_1 .
19 жовтня 2010 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на вказаний будинок у встановленому законом порядку.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 13 квітня 2017 року серії НОМЕР_1, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із наявних у матеріалах справи медичних довідок убачається, що ОСОБА_5 оглядалася лікарем-невропатологом 17 січня 2007 року, 13 травня 2008 року та 21 червня 2010 року, а 02 вересня 2009 року та 24 червня 2010 року лікарем-психіатром, якими встановлено їй діагноз: дисциркуляторна атеросклеротична і гіпертонічна енцефалопатія з розсіяною неврологічною симптоматикою, формування психоорганічного синдрому, виражений психоорганічний синдром з інтелектуально-мнестичним зниженням і явищами деменції та призначено відповідні курси лікування.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 07 квітня 2016 року № 330 ОСОБА_5 страждає хронічним стійким психічним розладом у формі судинної деменції та за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує опіки.
Відповідно до акта судово-психіатричного експерта від 04 грудня 2014 року № 794, на момент підписання довіреності 22 вересня 2010 року, ОСОБА_5 страждала важким психічним розладом у формі розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку судинного генезу з вираженим психоорганічним синдромом та явищами деменції. За своїм психічним станом у період підписання довіреності - 22 вересня 2010 року, ОСОБА_5 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
З акта від 04 грудня 2014 року № 794 убачається, що комісією в складі експертів Маланчук А. З., Гуль А. Л., Сувало О. Б. при проведенні експертизи досліджувалися довідки огляду лікарем-невропатологом від 17 січня 2007 року, від 13 травня 2008 року від 21 січня 2010 року та лікарем-психіатром від 02 вересня 2009 року, від 24 червня 2010 року, а також проводилося судово-психіатричне обстеження підекспертної ОСОБА_5 .