Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 754/15278/17
провадження № 61-9151св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва (далі - КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії, та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року позов задоволено частково. Зобов`язано КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва відновити ОСОБА_1 її трудову книжку без внесення до неї записів, визнаних недійсними. Стягнуто з КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року в частині зобов`язання КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва відновити ОСОБА_1 трудову книжку без внесення до неї записів, визнаних недійсними, змінено. Зобов`язано КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва видати ОСОБА_1 "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї записів, визнаних недійсними. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами.
11 вересня 2019 року ОСОБА_1 подано аналогічну за змістом заяву.
Заяви мотивовані тим, що після закінчення розгляду справи, Деснянським УП ГУ НП м. Києва було надано ОСОБА_1 завірену копію особової справи, яка була вилучена з КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва у рамках кримінального провадження. Заявник зазначає, що у особовій справі відсутні три накази, а саме: наказ № 91 від 27 квітня 2017 року, наказ № 217 про втрату чинності наказу № 91, наказ № 216 від 31 жовтня 2017 року про те, що "Запис за № 17 недійсний, поновлено на попередній роботі", на які посилається суд у своєму рішенні. Зазначене свідчить про те, що відповідач підробив накази, та видав їх уже під час розгляду справи у суді.
Вказані обставини мають істотне значення для вирішення справи і постановлення правильного судового рішення, оскільки на їх підставі можна зробити висновок про наявність підстав для поновлення позивача на роботі та задоволення позову у повному обсязі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_1 від 21 серпня 2019 року та від 11 вересня 2019 року про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами. Постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року залишено в силі.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що посилання заявника на особову справу, копію якої вона отримала у серпні 2019 року, не є нововиявленою обставиною, оскільки даний документ існував на момент розгляду справи апеляційним судом, а наявність чи відсутність наказів у особовій справі могли бути відомі як учасникам справи так і суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 листопада 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у справі, в якій просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У січні 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що станом на час розгляду справи по суті КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва належала особова справа ОСОБА_1, а відповідач надав суду сфальсифіковані копії наказів, які не існували в оригіналі, на підставі яких вносилися записи до трудової книжки ОСОБА_1 щодо її поновлення на роботі, яке фактично не відбулося внаслідок незаконних дій КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року змінено рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року в частині зобов`язання КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва відновити ОСОБА_1 трудову книжку без внесення до неї записів, визнаних недійсними. Зобов`язано КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва видати ОСОБА_1 "дублікат" трудової книжки без внесення до неї записів, визнаних недійсними. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду в частині зобов`язання КНП "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва відновити ОСОБА_1 трудову книжку без внесення до неї записів, визнаних недійсними, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не врахував, що такий обов`язок роботодавця не передбачено чинним законодавством України, і в даному випадку трудова книжка не відновлюється, а працівнику видається її дублікат.
Залишаючи рішення суду без змін в частині відмови в позові про визнання дій неправомірними, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції правильно вважав, що відповідачем під час заповнення трудової книжки позивача дотримано вимоги закону та положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що нововиявленою обставиною є відсутність у її особовій справі трьох наказів, а саме: наказу № 91 від 27 квітня 2017 року, наказу № 217 про втрату чинності наказу № 91, наказу № 216 від 31 жовтня 2017 року про те, що "Запис за № 17 недійсний, поновлено на попередній роботі".
Заявник дізналась про зазначене 16 серпня 2019 року, коли від Деснянського УП ГУ НП м. Києва отримала завірену копію особової справи, яка була вилучена у рамках кримінального провадження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.