Постанова
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 295/9769/16-ц
провадження № 61-21608св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Богунського районний суд м. Житомира від 20 жовтня 2017 року у складі судді Перекупки І. Г. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 11 січня 2018 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Талько О. Б., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом
до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Позов мотивовано тим, що 15 квітня 2013 року між ним
та ОСОБА_3 було укладено шлюб. За час шлюбу вони набули спільне майно: квартиру
АДРЕСА_1 вартістю 600 100 грн, кухонні меблі індивідуального виробництва вартістю 3 406 грн, кухонний диван вартістю 2 227 грн, холодильник "Індезіт" вартістю 3 949 грн; кухонну плиту "Індезіт" вартістю
4 168 грн; пральну машину "Самсунг" WF14602XQR вартістю 11 247 грн, диван (Львівська меблева фабрика) вартістю 2 548 грн, та грошові кошти у розмірі 63 287 грн 44 коп.
Починаючи з червня 2015 року по червень 2016 року, будучи військовослужбовцем, він проходив службу за межами України в Ліберії та отримував заробітну плату. Вказані кошти йому нараховувалися на картковий рахунок у публічному акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"). Банківську картку він залишив в Україні, оскільки в Ліберії не мав змоги її використовувати. Крім цього, у нього на його ім`я було відкрито рахунок в акціонерному товаристві "Укрексімбанк" (далі - АТ "Укрсексімбанк"), куди йому надходила щомісячна винагорода у розмірі 2 000 доларів США в період із червня
2015 року по червень 2016 року за службу у військовій частині А 2623 вертолітного загону українського миротворчого контингенту Місії ООН у Республіці Ліберія. Зазначив, що перебуваючи за межами України оформив та передав ОСОБА_3 довіреність на представлення його інтересів в судах, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності. У період проходження служби у Республіці Ліберія у них подружні стосунки погіршилися. Вказав, що після повернення 14 червня 2016 року додому виявив, що ОСОБА_3 змінила замки в спільній квартирі, а звернувшись в банківські установи - виявив, що остання, користуючись його дорученням знімала його заробітну плату, як у гривнях з карткового рахунку ПАТ КБ "ПриватБанк" так і в доларах США з рахунку
АТ "Укрексімбанк". Він також звернувся до суду із заявою про розірвання шлюбу.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив визнати квартиру АДРЕСА_1 вартістю 600 100 грн, кухонні меблі індивідуального виробництва вартістю 3 406 грн, кухонний диван вартістю 2 227 грн, холодильник "Індезіт" вартістю 3 949 грн; кухонну плиту "Індезіт" вартістю 4 168 грн; пральну машину "Самсунг" WF14602XQR вартістю 11 247 грн, диван (Львівська меблева фабрика) вартістю 2 548 грн, грошові кошти (грошове забезпечення), зняті ОСОБА_3 з належного йому карткового рахунку № НОМЕР_1 і додаткових рахунках у
ПАТ КБ "ПриватБанк" за період з 04 червня 2015 року по 12 травня
2016 року в сумі 63 287, 44 грн спільною сумісною власністю подружжя, поділивши це майно наступним чином: визнати за ним право власності на 1/2 ідеальну частину зазначеної квартири; визнати за
ОСОБА_3 право власності на кухонні меблі індивідуального виробництва вартістю 3 406 грн, кухонний диван вартістю 2 227 грн, холодильник "Індезіт" вартістю 3 949 грн; кухонну плиту "Індезіт" вартістю
4 168,00 грн; пральну машинку "Самсунг" WF14602XQR вартістю 11 247 грн, диван (Львівська меблева фабрика) вартістю 2 548 грн, половину грошових коштів (його грошове забезпечення) у сумі 31 643, 72 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на його користь 31 643 грн 72 коп. привласненого грошового забезпечення та 20 910 доларів США в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу валют Національного банку України (далі - НБУ) на дату ухвалення судового рішення, а також понесені судові витрати.
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя та поділити це майно, виділивши їй на праві власності 1/2 частину вказаної квартири. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що з 15 квітня 2013 року перебуває з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі. Оскільки подружні відносини не склалися та ОСОБА_1 у добровільному порядку відмовився поділити набуте за час перебування у шлюбі майно, просила задовольнити зустрічний позов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано квартиру АДРЕСА_1 вартістю 600 100 грн, кухонні меблі індивідуального виробництва вартістю
3 406 грн, кухонний диван вартістю 2 227 грн, холодильник "Індезіт" вартістю 3 949 грн; кухонну плиту "Індезіт" вартістю 4 168 грн; пральну машину "Самсунг" WF14602XQR вартістю 11 247 грн, диван (Львівська меблева фабрика) вартістю 2 548 грн, грошові кошти (грошове забезпечення), зняті ОСОБА_3 з належного йому карткового рахунку № НОМЕР_1 і додаткових рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк" за період з 04 червня 2015 року по 12 травня 2016 року в сумі 63 287 грн
44 коп., об`єктами права спільної сумісної власності подружжя
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Поділено майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) наступним чином.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частину квартири квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 51, 68 кв. м, житловою площею 30, 1 кв. м та загальною вартістю 600 100 грн.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на кухонні меблі індивідуального виробництва вартістю 3 406 грн, кухонний диван вартістю
2 227 грн, холодильник "Індезіт" вартістю 3 949 грн; кухонну плиту "Індезіт" вартістю 4 168 грн; пральну машинку "Самсунг" WF14602XQR вартістю 11 247 грн, диван (Львівська меблева фабрика) вартістю 2 548 грн, половину грошових коштів (грошове забезпечення) ОСОБА_1 в сумі 31 643 грн 72 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 31 643 грн 72 коп. привласненого грошового забезпечення та 10 455 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу валют НБУ на дату ухвалення судового рішення становить 277 057 грн 50 коп.
Позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 ідеальну частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 51,68 кв. м, житловою площею 30,1 кв. м та загальною вартістю 600 100, 00 грн.
У решті позовних вимог сторін відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що щодо поділу квартири
АДРЕСА_1 суд дійшов висновку, що обидві сторони не заперечують визнати за ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 право власності по 1/2 ідеальної частини квартири загальною вартістю 600 100 грн. Стосовно рухомого майна, набутого сторонами за час шлюбу, також спору не виникло так як позивач сам зробив відповідну оцінку майна і запропонував передати його відповідачці на що ОСОБА_3 як у зістрічній позовній заяві так і під час розгляду справи по суті не заперечувала. Так, згідно звіту про оцінку рухомого майна (згідно переліку) загальна вартість майна становить 27 545 грн.
Суд погодився з позицією позивача щодо поділу його заробітної плати (грошового забезпечення), яку відповідачка у повному обсязі отримувала під час його служби в Республіці Ліберія та зняла з банківських рахунків в сумі 63 287 грн 44 коп. Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь 20 910 доларів США в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу валют НБУ на дату ухвалення судового рішення суд вважав, що ці позовні вимоги суперечать вимогам частини другої статті
61 СК України, так як вказана сума була отримана ОСОБА_1 як заробітна плата (грошове забезпечення) за межами України але під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3, тому вона також підлягає поділу між сторонами у справі у рівних частинах.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 11 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання спірних грошових коштів об`єктом спільного майна подружжя та їх поділу.
Враховуючи, що ОСОБА_3 оскаржила рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї грошових коштів, в силу статті 367 ЦПК України, вказане рішення суду в іншій частині не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди прийняли судові рішення за невстановлених належних ідентифікуючих даних про осіб у справі, та не прийняли до уваги, що прізвище " ОСОБА_3 " нею відновлено після розірвання шлюбу за рішенням суду від 30 вересня 2016 року. Факт набуття майна за час шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Суди не дали належної оцінки тим обставинам, що спірні 18 000 доларів США були нею позичені для придбання спірної квартири, а тому вони мали враховуватись як спільні зобов`язання подружжя по поверненню цих коштів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із районного суду указану цивільну справу.
У листопаді 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1, поданий представником - ОСОБА_2, на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 квітня 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб
(а. с. 15, т. 1).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня
2016 року шлюб, зареєстрований 15 квітня 2013 року виконавчим комітетом Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за актовим записом № 4, розірвано.
Згідно військового квитка, ОСОБА_1 з 13 квітня 2008 року зарахований на військову службу за контрактом (а. с. 13-14, т. 1).
З 04 червня 2015 року по 12 червня 2016 року ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А 2623 вертолітного загону українського миротворчого контингенту Місії ООН у Республіці Ліберія (а. с. 5-6, т. 1).