Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 280/1208/18-ц
провадження № 61-4235св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2018 року у складі судді
Янчук В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року у складі колегії судді: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу будинку.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 серпня
2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2018 року без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що спір у цій справі стосується нерухомого майна, яке розташоване на території Коростишівського району Житомирської області, тому для нього визначено виключну підсудність, а отже, ця справа має розглядатись Коростишівським районним судом Житомирської області.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 серпня
2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що зі змісту позовних вимог предметом спору між сторонами є невиконання відповідачем грошового зобов`язання, а саме неповним розрахунком за придбаний житловий будинок та земельну ділянку, отже, у позивача відсутні правові підстави для пред`явлення позову відповідно до правил статті 28, частини першої статті 30 ЦПК України. Крім того, районний суд не виконав вимог частини першої, шостої статті 187 ЦПК України, а саме не встановив зареєстроване місце проживання відповідача.
Станом на час розгляду цієї справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.
Обставини встановлені судами
Як убачається із матеріалів справи, предметом оспорюваного правочину є нерухоме майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 серпня
2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2018 року без змін.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з статтею 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.