ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 483/354/17
провадження № 61-42892 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Перша Очаківська державна нотаріальна контора,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Чумаченко Наталі Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів Темнікової В. І., Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та просив припинити право власності ОСОБА_4 на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на зазначену частину житлового будинку з виплатою компенсації її вартості ОСОБА_4 . Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 березня 2018 року позов ОСОБА_2 залишений без розгляду на підставі пункту п`ятого частини першої статті 257 ЦПК України за його клопотанням.
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16 грудня 2016 року на ім`я ОСОБА_3 на 5/6 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 та договір дарування 5/6 часток житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 від 09 лютого 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 16 грудня 2016 року її дядько ОСОБА_3 одержав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
Зазначила, що свідоцтво про право на спадщину було видано ОСОБА_3 з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме 1/6 частка у праві власності на цей будинок підлягає розподілу в рівних частках у порядку спадкування за законом після смерті її бабусі ОСОБА_5 між її спадкоємцями.
09 лютого 2017 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 5/6 часток у праві власності на житловий будинок.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 березня 2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання недійсним договору дарування задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16 грудня 2016 року, видане Першою очаківською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1137 на ім`я ОСОБА_3 на 5/6 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір дарування 5/6 часток у праві власності на житловий будинок господарськими спорудами АДРЕСА_1 від 09 лютого 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Реуковою Н. А., зареєстрований в реєстрі за номером 73.
Суд першої інстанції виходив із того, що після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_3 успадкував та мав право розпоряджатися 3/4 частками у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . 1/6 частка у праві власності на житловий будинок не входила до спадкової маси і належала ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті батька позивача ОСОБА_7 . Зазначена 1/6 частка підлягала розподілу в порядку спадкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частинах по 1/12 частки кожному, а тому вищезазначене свідоцтво про право на спадщину за заповітом та договір дарування підлягають визнанню недійсними.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 березня 2018 року змінено.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання недійсним договору дарування задоволено частково.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16 грудня 2016 року, видане Першою Очаківською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1137, на ім`я ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, встановлено, що ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6 успадкував 3/4 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
Визнано частково недійсним договір дарування частки у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 від 09 лютого 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Реуковою Н. А., зареєстрований в реєстрі за номером 73, встановлено, що ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 3/4 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд, виходив з того, що правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини, й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з`ясувавши думку сторін правочину.
Свідоцтво про право на спадщину та договір дарування недійсні лише в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/12 частку у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5 та була успадкована позивачем, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2018 року позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі, зупинено дію постанови апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року до завершення розгляду касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року дану справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що апеляційний суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, поділивши 1/6 частку у праві власності на житловий будинок, яка належала ОСОБА_5 у рівних частках між ОСОБА_3 та позивачем, оскільки лише після оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 можливо встановити коло її спадкоємців та їх частки.
Вважає, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 успадкував після смерті батька 2/3, а не 3/4 частки у праві власності на спірний житловий будинок.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.