ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 564/1071/17
провадження № 61-45567 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - відкрите акціонерне товариство "Берестовецький спецкар`єр",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Костопільського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2018 року у складі судді Левчук В. В. та постанову апеляційного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року у складі колегії суддів Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 06 травня 2017 року по 27 травня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила про незаконність її звільнення через скорочення чисельності працівників, адже вона на момент звільнення була членом первинної профспілкової організації роботодавця, проте необхідної згоди профкому на припинення трудових відносин надано не було.
15 березня 2018 року подала заяву про збільшення позовних вимог і просила також стягнути з відповідача:
- середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 травня 2017 року по 15 березня 2018 року у розмірі 32 139,52 грн;
- заробітну плату за час простою за період з 01 грудня 2016 року по 28 лютого 2017 року в сумі 5322 грн;
- відпускні за період з 01 по 28 лютого 2017 року в сумі 1080 грн;
- індексацію заробітної плати за період з 01 березня 2016 року по 15 березня 2018 року в сумі 5184,05 грн.
В обґрунтування збільшення позовних вимог зазначила, що позивач не виплатив усіх належних їй при звільненні сум.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 до ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
Суд першої інстанції виходив із того, що посилання позивача на неотримання ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" згоди профспілкового органу на звільнення ОСОБА_1 як на порушення норм трудового законодавства при її звільненні та підставу для її поновлення судом до уваги не приймається, оскільки дане порушення було усунуте в ході розгляду справи.
Неотримання згоди профспілкового органу на звільнення ОСОБА_1 не може вважатись безумовною та самостійною підставою для поновлення позивача на займаній посаді. Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 759/1366/16 (провадження № 61-6447св18).
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Костопільського районного суду від 18 квітня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" повністю обґрунтувало законність підстав вивільнення позивача на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Відмова президії Рівненської обласної організації профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства, до якої звертався суд апеляційної інстанції, у наданні згоди на звільнення позивача визнана необґрунтованою, а обставини, з яких виходила профспілка, такими, що спростовуються встановленими судом обставинами.
У зв`язку з припиненням дії ліцензії ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" дійсно відбулось скорочення чисельності і штату працівників. При цьому у встановлений законом строк 06 березня 2017 року роботодавцем подано до місцевого центру зайнятості відповідну звітність форми 4-НП. ОСОБА_1 пропонувалася посада сторожа на підприємстві, однак про свою згоду на її зайняття вона на час припинення трудового договору не заявила.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року призначено справу до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Зазначає, що профспілкою прийнято рішення про відмову у дачі згоди на її звільнення з наведенням обґрнтувань такої відмови, відповідно до яких відповідач не дотримав процедуру звільнення, не провів консультації із незалежною профспілкою, не звернувся з відповідним поданням до незалежної профспілки для отримання попередньої згоди.
Стверджує, що відповідач пропонував усно їй працювати сторожем, з чим вона погоджувалася, однак її переведення на посаду сторожа не оформили.
Вважає, що відповідач при звільненні не провів з нею повний рохрахунок за заробітною платою, а суди нічого про це у своїх рішеннях не зазначили.
Зазначає, що відповідач не повідомив її в установлений законом спосіб і двомісячний строк про майбутнє звільнення.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року надійшов відзив на дану касаційну скаргу від адвоката Оніщука В. П., у якій представник відповідача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Представник відповідача зазначив, що рішення первинної профспілкової організації про ненадання згоди на звільнення позивача не має юридичної сили, оскільки на засіданні профспілкового комітету ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" був присутній лише його голова, інші члени подали заяви про вихід із членства профспілки, тобто за обставин, коли членів профспілкової організації було менше половини.
Відмова президії Рівненської обласної організації профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства, до якої звертався суд апеляційної інстанції, у наданні згоди на звільнення позивача правильно визнана апеляційним судом необґрунтованою, а обставини, з яких виходила профспілка, такими, що спростовуються встановленими судом обставинами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 01 вересня 2000 року позивача прийнято на роботу до ВАТ "Берестовецький спецкар`єр".
ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації ВАТ "Берестовецький спецкар`єр".
03 лютого 2017 року відповідач видав наказ № 1-к "Про скорочення чисельності і штату працівників", яким у зв`язку з оптимізацією виробництва та важким матеріальним становищем на підприємстві, а також із закінченням строку дії ліцензії на видобуток і переробку корисних копалин по Берестовецькому родовищу, керуючись пунктом 1 статті 40 КЗпП України, наказано скоротити чисельність працюючих на підприємстві в кількості 12 осіб; виключити із штатного розпису підприємства посади: обліковець, прибиральник виробничих приміщень, заступник директора, інженер відділу кадрів у порядку, встановленому трудовим законодавством; підготувати проект наказу про попередження працівників про наступне звільнення з роботи у зв`язку зі скороченням чисельності та штату; повідомити працівників під розпис про майбутнє скорочення і запропонувати переведення на іншу посаду; підготувати звіт про заплановане звільнення працівників і в установлені терміни надіслати його в центр зайнятості.
Термін дії ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами від 06 лютого 2003 року № 2915, виданої відповідачу, становить 14 років, тобто до 6 лютого 2017 року.
02 березня 2017 року роботодавець видав наказ № 4-к "Про попередження про звільнення працівників спецкар`єру у зв`язку зі скороченням чисельності і штату підприємства".
Наступного дня позивачу вручено повідомлення про скорочення, в чому вона особисто розписалася, та повідомлено її про відсутність робочих місць на підприємстві, які можна було б запропонувати для працівників, що підлягають скороченню згідно з наказом від 02 березня 2017 року № 4-к.
06 травня 2017 року в. о. директора ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" видав наказ № 8-к "Про звільнення працівників у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників", яким у зв`язку з оптимізацією виробництва та важким матеріальним становищем на підприємстві, а також з закінченням строку ліцензії на видобуток і переробку корисних копалин по Берестовецькому родовищу скорочено чисельність працівників у кількості 17 осіб, серед яких зазначено і посаду комірника дробильно-сортувального цеху, яку обіймала ОСОБА_1 .
Згідно відомості на виплату грошей № 72 за травень 2017 року у день звільнення ОСОБА_1 виплачено 10 203,37 грн.
Згідно витягу з протоколу засідання профспілкового комітету ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" від 09 листопада 2017 року № 5, поданого на виконання ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2017 року по справі №564/1071/17, на засіданні якого був присутній лише Таргоній - Коваль В. Д. як голова профспілкового органу, який від імені профспілкової організації постановив, що первинна профспілкова організація ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" не надає згоду адміністрації ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" на звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України члена профспілки ОСОБА_1 .