Постанова
Іменем України
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 464/12824/14-ц
провадження № 61-18996св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Білана Андрія Михайловича на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 12 лютого 2018 року у складі судді Бойко О. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Мікуш Ю. Р., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, у якому, із урахуванням уточнень, просила:
- визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у зверненні до ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка від ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: "… Без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Використовує в особистих цілях студентів. Щодо моєї справи відбувається необ`єктивне суддівство через те, що студентом юридичного факультету є син судді, який розглядає мою справу у Галицькому суді… Використовує в особистих цілях з метою нашкодити мені випускників юридичного факультету, які працюють у судах різного рівня та інших установах, що мають відношення до моєї справи, та посадових осіб, чиї діти навчаються на юридичному факультеті. Словесно погрожує використанням своїх контактів у Прокуратурі та СБУ… Розповсюджує розміщену в Інтернеті брудну анонімну інформацію про мене, мого чоловіка та мою доньку";
- визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у зверненні до редактора Львівського правозахисного сайту "Правком" - журналіста ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: "… Вона без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Одночасно з поданням судового позову на адресу адміністрації, де працює моя дочка "кимось" була надіслана брудна анонімна інформація про мене, мого чоловіка та мою доньку, яка "кимось" була розміщена в Інтернеті. Саме з цього часу таку інформацію почали поширювати серед моїх знайомих, а потім пані ОСОБА_1 давала її читати моєму адвокатові";
- зобов`язати ОСОБА_2 в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 поширену у зверненні (заяві) до ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка від 02 липня 2013 року, шляхом надіслання звернення (заяви) ректору Львівського національного університету ім. Івана Франка наступного змісту: "Інформація, поширена ОСОБА_2 у зверненні (заяві) до ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка від ІНФОРМАЦІЯ_1 є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_1, а саме: "… Без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Використовує в особистих цілях студентів. Щодо моєї справи відбувається необ`єктивне суддівство через те, що студентом юридичного факультету є син судді, який розглядає мою справу у Галицькому суді… Використовує в особистих цілях з метою нашкодити мені випускників юридичного факультету, які працюють у судах різного рівня та інших установах, що мають відношення до моєї справи, та посадових осіб, чиї діти навчаються на юридичному факультеті. Словесно погрожує використанням своїх контактів у Прокуратурі та СБУ… Розповсюджує розміщену в Інтернеті брудну анонімну інформацію про мене, мого чоловіка та мою доньку";
- зобов`язати ОСОБА_2 в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 поширену у зверненні (заяві) до редактора Львівського правозахисного сайту "Правком" - журналіста ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом надіслання звернення (заяви) редактору львівського правозахисного сайту "Правком" - журналісту ОСОБА_3 наступного змісту: "Інформація, поширена ОСОБА_2 у зверненні (заяві) до редактора львівського правозахисного сайту "Правком" - журналіста ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2 є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_1, а саме: "… Вона без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Одночасно з поданням судового позову на адресу адміністрації, де працює моя дочка "кимось" була надіслана брудна анонімна інформація про мене, мого чоловіка та мою доньку, яка "кимось" була розміщена в Інтернеті. Саме з цього часу таку інформацію почали поширювати серед моїх знайомих, а потім пані ОСОБА_1 давала її читати моєму адвокатові";
- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 60 000,00 грн та 30 427,37 грн майнової шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працює у Львівському національному університеті ім. Івана Франка на посаді завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . 28 вересня 2012 року між відповідачем та ОСОБА_5 , який придбав квартиру АДРЕСА_3 у позивача, з приводу неналежного виконання відповідачем вимог робочого проекту по реконструкції квартири АДРЕСА_2 виник спір, у зв`язку із чим ОСОБА_5 був змушений звернутися до суду. Вона вступила в даний процес як представник позивача ОСОБА_6 . Розуміючи неминучість цивільної відповідальності, яка рано чи пізно настане у вигляді зобов`язання до приведення реконструкції квартири у відповідність до вимог проекту, відповідач намагалась чинити тиск на позивачів у справі та їхніх представників. Одним із способів такого тиску відповідачем було обрано її дискредитацію перед керівництвом та співробітниками Львівського національного університету ім. Івана Франка. Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем було скеровано до ректора університету листа, в якому остання поширює наклепницькі та неправдиві відомості відносно неї, зокрема у листі зазначено, що "…Без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Використовує в особистих цілях студентів. Щодо моєї справи відбувається необ`єктивне суддівство через те, що студентом юридичного факультету є син судді, який розглядає мою справу у Галицькому суді… Використовує в особистих цілях з метою нашкодити мені випускників юридичного факультету, які працюють у судах різного рівня та інших установах, що мають відношення до моєї справи, та посадових осіб, чиї діти навчаються на юридичному факультеті. Словесно погрожує використанням своїх контактів у Прокуратурі та СБУ… Розповсюджує розміщену в Інтернеті брудну анонімну інформацію про мене, мого чоловіка та мою доньку ".
ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка звернулась до редактора Львівського правозахисного сайту "Правком" - журналіста ОСОБА_3 із листом в якому також було поширено недостовірну інформацію, а саме: "… Вона без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Одночасно з поданням судового позову на адресу адміністрації, де працює моя дочка "кимось" була надіслана брудна анонімна інформація про мене, мого чоловіка та мою доньку, яка "кимось" була розміщена в Інтернеті. Саме з цього часу таку інформацію почали поширювати серед моїх знайомих, а потім пані ОСОБА_1 давала її читати моєму адвокатові".
Інформація зазначена у даних звернення не відповідає дійсності з огляду на наступне. У зверненнях відповідач просила вжити заходів та припинити дії позивача, які пов`язані із чиненням їй перешкод у користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_2, в тому числі і щодо проведення реконструкції вказаної квартири. На думку відповідача, чинення перешкод полягає у тому, що вона у 2012 році звернулась до суду щодо неправомірності дій відповідача при проведенні реконструкції вказаної квартири. При цьому, відповідач у 2013 році та 2014 році (відповідно до дати звернень) неодноразово наголошувала на тому, що нею у 2012 році проведено реконструкцію належної їй квартири відповідно до затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації, з дотриманням вимог ДБН України і з виконанням робіт по врятуванню будинку АДРЕСА_1 та усуненню аварійності даху цього будинку. Крім того, у вказаних звернення відповідач не зазначала жодних доказів, які би надавали їй право поширювати про позивача зазначену інформацію та, що викладена нею інформація є перевіреною та достовірною. Враховуючи недостовірність цієї інформації просить зобов`язати відповідача спростувати її в аналогічний поширенню спосіб. Крім того, зазначає, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральної та майнової шкоди. Оскільки вище вказані дії відповідача призвели до погіршення стану здоров?я позивача ОСОБА_1, нею були понесені витрати на купівлю ліків в розмірі 30 427,37 грн. Також такими діями будо завдано і моральну шкоду, яку оцінює у 60 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 12 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у зверненні до ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка від ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: "Словесно погрожує використанням своїх контактів у прокуратурі та СБУ… Розповсюджує розміщену в Інтернеті брудну анонімну інформацію про мене, мого чоловіка та мою доньку".
Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію стосовно
ОСОБА_1 у зверненні до ректора Львівського національного університету
ім. Івана Франка від ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом надіслання звернення ректору Львівського національного університету ім. Івана Франка наступного змісту "Інформація, поширена ОСОБА_2 у зверненні до ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка від ІНФОРМАЦІЯ_1 є недостовірною в частині посилання на наступні дії ОСОБА_1 "Словесно погрожує використанням своїх контактів у прокуратурі та СБУ… Розповсюджує розміщену в Інтернеті брудну анонімну інформацію про мене, мого чоловіка та мою доньку".
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 121,80 грн сплаченого судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимов відмовлено.
Визнаючи недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у зверненні до ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка від ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: "Словесно погрожує використанням своїх контактів у прокуратурі та СБУ… Розповсюджує розміщену в Інтернеті брудну анонімну інформацію про мене, мого чоловіка та мою доньку" та зобов?язуючи
ОСОБА_2 її спростувати, місцевий суд виходив із того, що вказана інформація є фактичним твердженням, а не оціночним судженням, з огляду на використані мовно-стилістичні засоби таке містить фактичні дані, негативну інформацію, певний і однозначний зміст, носить стверджувальний характер. Зазначена інформація може бути перевірена і встановлена.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недостовірною інформації, викладеної у листі відповідача до ректора Львівського Національного університету ім. Івана Франка, а саме: "….Без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Використовує в особистих цілях студентів. Щодо моєї справи відбувається необ`єктивне суддівство через те, що студентом юридичного факультету є син судді, який розглядає мою справу у Галицькому суді… Використовує в особистих цілях з метою нашкодити мені випускників юридичного факультету, які працюють у судах різного рівня та інших установах, що мають відношення до моєї справи, та посадових осіб, чиї діти навчаються на юридичному факультеті.", а також у листі до редактора правозахисного сайту "Правком" наступну інформацію "…Вона без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Одночасно з поданням судового позову на адресу адміністрації, де працює моя дочка "кимось" була надіслана брудна анонімна інформація про мене, мого чоловіка та мою доньку, яка "кимось" була розміщена в Інтернеті. Саме з цього часу таку інформацію почали поширювати серед моїх знайомих, а потім пані ОСОБА_1 давала її читати моєму адвокатові", суд першої інстанції виходив з того, що така інформація є власною суб`єктивною оцінкою відповідачем ситуації, що склалась через неприязні відносинами між нею та позивачем, які виникли у зв`язку із судовим спором між ними. Вказана інформація також є припущенням, не містить конкретних фактів, є узагальненою критичною оцінкою відповідача та вираженням її суб`єктивної думки, яку не можна перевірити на предмет її відповідності та дійсності, тому така інформація є її оціночним судженням, а відтак не підлягає спростуванню.
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 12 лютого 2018 року змінено, викладено другий та третій абзаци резолютивної частини рішення в іншій редакції.
Визнано недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у зверненні до ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка від ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: "Без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Використовує в особистих цілях студентів… Використовує в особистих цілях з метою нашкодити мені випускників юридичного факультету, які працюють у судах різного рівня та інших установах, що мають відношення до моєї справи, та посадових осіб, чиї діти навчаються на юридичному факультеті… Словесно погрожує використанням своїх контактів у прокуратурі та СБУ… Розповсюджує розміщену в Інтернеті брудну анонімну інформацію про мене, мого чоловіка та мою доньку".
Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію стосовно
ОСОБА_1 у зверненні до ректора Львівського національного університету
ім. Івана Франка від ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом надіслання звернення ректору Львівського національного університету ім. Івана Франка наступного змісту "Інформація, поширена ОСОБА_2 у зверненні до ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка від 02 липня
2013 року є недостовірною в частині посилання на наступні дії ОСОБА_1 "Без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Використовує в особистих цілях студентів… Використовує в особистих цілях з метою нашкодити мені випускників юридичного факультету, які працюють у судах різного рівня та інших установах, що мають відношення до моєї справи, та посадових осіб, чиї діти навчаються на юридичному факультеті… Словесно погрожує використанням своїх контактів у прокуратурі та СБУ… Розповсюджує розміщену в Інтернеті брудну анонімну інформацію про мене, мого чоловіка та мою доньку".
В іншій частині рішення Сихівського районного суду міста Львова
від 12 лютого 2018 року залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що інформація, викладена у зверненні до ректора Львівського Національного університету ім. Івана Франка, а саме: "….Без мого дозволу встановила камери у під`їзді і на сходовій клітці будинку на АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Використовує в особистих цілях студентів,… Використовує в особистих цілях з метою нашкодити мені випускників юридичного факультету, які працюють у судах різного рівня та інших установах, що мають відношення до моєї справи, та посадових осіб, чиї діти навчаються на юридичному факультеті." є оціночними судженнями, адже такі твердження можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності, а також можливо встановити, чи наведені обставини існували взагалі, з урахуванням того, що відповідачем на їх підтвердження жодних доказів не подано.
Що стосується позовних вимог про спростування інформації, поданої
ОСОБА_2 у листі до редактора Львівського правозахисного сайту "Правком" - журналіста ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2, апеляційний суд виходив із положень Розділу ІІІ Закону України "Про інформацію", статті 33 Закону України "Про інформаційні агентства" та статті 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", оскільки така інформація не набула статусу масової інформації, так як не була доведена до необмеженого кола осіб шляхом її поширення журналістом ОСОБА_7, адже не була ним опублікована (розповсюджена) через засоби масової інформації, тому не підлягає спростуванню. Інша інформація була предметом перевірки під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітика "Гал-Інфо", ОСОБА_3, ТзОВ "Агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо", ОСОБА_8 про захист честі, гідності та ділової репутації і стягнення моральної шкоди і по такій судом зроблено висновок в рішенні від 25 листопада 2016 року. Тому така інформація, в силу преюдиційності даного судового рішення не може бути предметом перевірки в межах даної цивільної справи.
У зв`язку із цим апеляційний суд дійшов висновку про те, що мотиви суду першої інстанції про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги є неправильними і такі підлягають зміні. Проте, враховуючи, що судом першої інстанції спір в цій частині по суті вирішено правильно, колегія суддів дійшла висновку про залишення в цій частині рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням мотивувальної частині постанови апеляційного суду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білан А. М. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Сихівського районного суду міста Львова
від 12 серпня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 04 вересня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недостовірною інформації, поширеної ОСОБА_2 у зверненні до ректора Львівського правозахисного сайту "Правком" - журналіста
ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: "… Вона без мого дозволу встановила камери у під?їзді і на сходовій клітці будинку на улиці АДРЕСА_1 націлені на мою квартиру і збирає інформацію про моє приватне життя… Одночасно з поданням судового позову на адресу адміністрації, де працює моя дочка "кимось" була надіслана брудна анонімна інформація про мене, мого чоловіка та мою доньку, яка "кимось" була розміщена в інтернеті. Саме з цього часу таку інформацію почали поширювати серед моїх знайомих, а потім пані ОСОБА_1 давала її читати моєму адвокатові" та в цій частині прийняти нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити та зобов?язати ОСОБА_2 спростувати вказану поширену інформацію у такий самий спосіб, у який вона поширювалась.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню. Судами не взято до уваги висновок судової експертизи виконаний ДП "Українське бюро лінгвістичних експертиз" Національної академії наук України. Посилання на судові рішення у цивільній справі № 466/4/15-ц, є помилковим, оскільки обставини цієї справи та обставини справи № 466/4/15-ц є різними, також є різним і предмет розгляду та доказування у цих справах.
Доводи інших учасників справи
23 листопада 2019 рокуОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Додаткові аргументи заявника
04 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білан А. М. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду письмові пояснення на відзив ОСОБА_2, які мотивовані тим, що відзив ОСОБА_2 не спростовують доводів касаційної скарги, а вимоги заявлені у касаційній скарзі слід задовольнити у повному обсязі.