Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 520/4171/17
провадження № 61-15500св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Одеська міська рада, ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Одеська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2017 року у складі судді Огренич І. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Черевка П. М., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Одеська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання права власності на 13/50 частин обов`язкової долі, спадкового майна в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за нею право власності на 13/50 частин обов`язкової долі, житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 319,5 кв. м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка відбулась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті матері позивач своєчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на момент звернення до нотаріуса, ОСОБА_1 постійно лікувалася, була непрацездатною особою за станом здоров`я, однак, Третьою одеською державною нотаріальною конторою було відмовлено, так як від імені ОСОБА_5., державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори 04 березня 2009 року за реєстровим № 4-429 посвідчено заповіт, яким померла все своє майно заповідала на ім`я ОСОБА_2, а право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_1 не має, внаслідок чого позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року, в позові відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері з огляду на те, що на момент її смерті вона не досягла 55 років та не була визнана інвалідом в установленому законом порядку. Крім того, ОСОБА_1 отримав довідку МСЕК про інвалідність вже після смерті матері.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 лютого 2018 року (відповідно до відмітки на конверті) ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
06 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що позивач є спадкоємцем першої черги, тому має право на спадкування за законом після смерті матері.
Суди першої та апеляційної інстанцій не надали правову оцінку позовним вимогам та порушили право позивача на подання доказів, шляхом відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів, чим порушили норми закону, щодо оцінки і дослідження доказів, законності та обґрунтованості рішення суду, що призвело до порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, та дійшли до неправильного висновку про те, що позивач не була непрацездатною на момент відкриття спадщини, хоча саме стан її здоров`я і став підставою для встановлення їй інвалідності ІІ групи загального захворювання.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (актовий запис про народження від 08 січня 1961 року № 51).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла (актовий запис про смерть від 14 липня 2009 року № 469) та після її смерті залишилось спадкове майно, яке згідно заповіту засвідченого державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори 04 березня 2009 року за реєстровим № 4-429, померла заповідала сину - ОСОБА_2 .
Згідно з копією спадкової справи № 1164/2009 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєчасно звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 не отримано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.