1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



26 березня 2020 року

м. Київ

справа №0940/2299/18

адміністративне провадження №К/9901/28757/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Бруновська Н. В., судді: Кузьмич С. М., Шавель Р.М.) від 06 вересня 2019 року у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення самочинного збудованого фундаменту під гараж,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ України) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просила знести самочинно збудований фундамент під гараж по

АДРЕСА_1 окружним адміністративним судом ухвалою від 17 грудня 2018 року позовну заяву повернуто відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення зазначеного строку будуть визнані неповажними).

Не погодившись з таким судовим рішенням, 27 грудня 2018 року ДАБІ України подала апеляційну скаргу, яка не відповідала вимогам ст. 296 КАС України, а саме по справі не було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.

13 лютого 2019 року ДАБІ України подала до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження терміну на усунення недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року продовжено строк для усунення ДАБІ України недоліків апеляційної скарги на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, копію зазначеної ухвали ДАБІ України отримала 25 лютого 2019 року.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року апеляційна скарга була повернута позивачу, оскільки останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

29 липня 2019 року ДАБІ України повторно подала апеляційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, в якій також просила поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на відсутність достатнього та своєчасного фінансування витрат ДАБІ України на оплату судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням належних та допустимих доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.

В подальшому Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 вересня 2019 року відмовив ДАБІ України у відкритті апеляційного провадження у цій справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, оскільки наведені позивачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи вказане судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження, оскільки ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду прийнято 17 грудня 2018 року, однак апеляційна скарга ДАБІ України подана лише 29 липня 2019 року. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки недотримання порядку звернення чи допущення процесуальних помилок при первинному зверненні з апеляційною скаргою не може бути достатньою підставою для поновлення строку на таке оскарження.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ДАБІ України звернулося до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційним судом не було враховано поважність причин пропуску вказаного строку, зокрема те, що 29 липня 2019 року відповідач вдруге звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з такою апеляційною скаргою, а вперше він звернувся у грудні 2018 року, однак його скарга була повернута цим же судом ухвалою від 25 березня 2019 року. Скаржник стверджує, що на час першого звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції ДАБІ України було позбавлено можливості сплатити судовий збір за її подання, а також вчасно виконати вимоги ухвали суду в частині сплати судового збору, що і стало підставою для повернення апеляційної скарги. Крім того, відповідач вважає, що ним вчинено всі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо сплати судового збору. В свою чергу, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

17 грудня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 25 березня 2020 року призначив її до розгляду.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

З оскаржуваної ухали суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме ненадання у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав, які б свідчили про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, ДАБІ України у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження покликається на відсутність у минулому коштів, передбачених для сплати судового збору, з огляду на здійснення органом Державної казначейської служби України безспірного списання коштів з рахунку заявника на підставі виконавчих документів і, як наслідок, зупиненням проведення платежів, в тому числі, стосовно здійснення видатків, призначених на вказані цілі, фінансування яких, до того ж, наразі відсутнє.

На підтвердження таких доводів ДАБІ України надала копії повідомлень Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів, копію листа стосовно вирішення питання збільшення обсягу кошторисних призначень.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року вказані підстави пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними, а апеляційну скаргу залишено без руху.

02 вересня 2019 року апелянт подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій покликався на те, що строк апеляційного оскарження пропущено у зв`язку із вчиненням дій, необхідних для отримання коштів щодо сплати судового збору, а це обставини, які не залежать від волі апелянта.


................
Перейти до повного тексту