ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа №813/890/14
адміністративне провадження №К/9901/6221/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Львівської митниці ДФС
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року (Суддя: Сакалош В.М.),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року (Судді: Улицький В.З., Гулид Р.М., Кузьмич С. М.),
у справі № 813/890/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Орфей"
до Львівської митниці ДФС
про визнання протиправними і скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Орфей" (далі - позивач, ТОВ "Компанія Орфей") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач, Львівська митниця), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України від 22 серпня 2013 року № 209000003/2013/800012/2 "Про коригування митної вартості товарів" та від 01 листопада 2013 року № 9/40-5918 "Про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів".
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року позов задоволений.
Не погодившись з вищенаведеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що судами не враховано, що позивачем не подано митному органу визначений у п. 2 контракту від 12.07.2013 року № 015/13 рахунок-проформу, що в свою чергу є одним з документів, що визначає вартість товару, та відповідно до п.2 ч.2 статті 52 та статті 53 Митного кодексу України, повинен бути обов`язково поданий до митного оформлення, про що було зазначено у гр. 33 рішення про коригування митної вартості товару від 22.08.2013 року № 209/00003/2013/800012/2. Оскільки позивачем не було подано рахунок-проформу, який передбачений умовами контракту, та засвідчує узгодження ціни на продукцію, відповідач не мав можливості перевірити вартість товару, тому витребування додаткових документів є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам Митного кодексу України. З приводу правомірності прийняття рішення від 22 серпня 2013 року № 209000003/2013/800012/2 "Про коригування митної вартості товарів" вказав на те, що за результатами розгляду поданих позивачем документів на підтвердження митної вартості товарів, митним органом встановлено, що всі платежі, які були здійснені покупцем оцінюваних товарів позивачем підтверджені не були, тому, зважаючи на вимоги ч. 3 ст. 58 МК України основний метод застосуванню не підлягав та застосований резервний метод.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 19 серпня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Орфей" було подано до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України митну декларацію №209040000/2013/005156 від 19 серпня 2013 року з метою здійснення митного оформлення товарів від компанії "St-Majewski Spolka Akcyjna SKA" згідно інвойсу (S)FSE-15/2013/DEX від 13 серпня 2013 року.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України до митної декларації позивачем було долучено наступні документи, а саме: контракт, укладений із компанією "St-Majewski Spolka Akcyjna SKA" №015/13 від 12 липня 2013 року, інвойс (S)FSE-15/2013/DEX від 13 серпня 2013 року, договір про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом №01-12/08/13 від 12 серпня 2013 року, договір-заявку №01-09/08/13 від 12 серпня 2013 року, рахунок-фактуру №27 від 16 серпня 2013 року, сертифікат відповідності, міжнародну автомобільну накладну (CMR), митну декларацію країни відправлення.
Проте, Львівською митницею було надіслано позивачу електронне повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації, каталогу, прейскуранту виробника товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями.
На виконання вимоги відповідача позивачем було надано наступні документи: експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 0052 від 21 серпня 2013 року, платіжне доручення № 206 від 21 серпня 2013 року, щодо оплати за транспортні послуги, лист компанії St-Majewski Spolka Akcyjna SKA від 20 серпня 2013 року, цінову пропозицію компанії St-Majewski Spolka Akcyjna SKA від 12 липня 2013 року, каталог продукції компанії St-Majewski Spolka Akcyjna SKA.
20 серпня 2013 року позивач звернувся до митниці з листом № 02/08-2013 в якому просив: надати інформацію щодо підстав направлення електронного-повідомлення вимоги про надання додаткових документів, зокрема, якщо митним органом виявлено розбіжності у поданих документах, повідомити, які саме розбіжності виявлено з метою подання декларантом додаткових пояснень; також повідомити про причини, за яких заявлена митна вартість товарів згідно митої декларації від 19 серпня 2013 року № 209040000/2013/005156 не приймається митним органом.
01 листопада 2013 року митниця відповіла позивачу листом №9/40 5918, в якому зазначила на тому що позивачем не поданий рахунок-проформа, зазначений в контракті; надане платіжне доручення містить лише посилання на контракт, а ні на рахунок-проформу; не наданий митниці лист-відповідь до висновку Вінницької ТПП від 21.08.2013 року № 0052; та не поданий рахунок № 29 за платіжним дорученням. Крім того, калькуляція собівартості не забезпечує підприємству-виробникові прибутку.
22 серпня 2013 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/800012/2, яким скорегована митна вартість товарів з 34747,65 USD до 61193,37 USD. Рішення обґрунтоване тим, що декларантом не подано основних документів, відповідно до умов, зазначених у частині другій статті 53 Митного кодексу України.
Рішення Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України від 22 серпня 2013 року № 209000003/2013/800012/2 "Про коригування митної вартості товарів" та від 01 листопада 2013 року № 9/40-5918 "Про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів" є предметом оскарження в даній справі.
З приводу викладеного колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.