ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2020 року
м. Київ
справа №480/233/19
адміністративне провадження №К/9901/15519/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Шарапи В. М., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду (суддя Соп`яненко О. В.) від 24 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Бегунц А. О., судді: Яковенко М. М., Лях О. П.) від 24 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
УСТАНОВИВ:
23 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамейя" (далі - ТОВ "Керамейя") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 11 додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 22 грудня 2018 року № 507.
31 січня 2019 року ТОВ "Керамейя" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 22 грудня 2018 року № 507 в частині пункту 11 додатку 2.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, заяву про забезпечення позову задоволено повністю. Зупинено дію пункту 11 додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 22 грудня 2018 року № 507, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 12 квітня 2007 року № 4246, виданого ТОВ "Керамейя".
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у травні 2019 року Державна служба геології та надр України звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Керамейя" про забезпечення позову - відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Державна служба геології та надр України зазначає, що у даній справі у позивача не може виникнути ускладнення при виконанні рішення суду, оскільки в разі визнання протиправним та скасування наказу контролюючого органу позивач автоматично відновлює свої права з моменту набрання рішення суду законної сили, без будь-яких додаткових дій з боку відповідача. Також скаржник вказує на те, що позивачем не доведено завдання йому реальної майнової шкоди та неможливості здійснення інших видів діяльності, окрім видобування корисних копалин.
Ухвалою від 11 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 18 березня 2020 року призначив її до розгляду.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 60 Кодексу України про надра державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 63 цього Кодексу орган державного гірничого нагляду має право в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов`язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ТОВ "Керамейя" зазначає, що наказ Державної служби геології та надр України від 22 грудня 2018 року № 507, яким зупинено дію спеціального дозволу за користування надрами від 12 квітня 2007 року № 4246, виданого позивачу (п. 11 додатку 2 до наказу) фактично нівелює судовий захист у справі № 480/4259/18 щодо оскарження припису про усунення порушень. Вказаний наказ зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами, яким надано ТОВ "Керамейя" право на видобування копалин, придатних для виробництва клінкера керамічного та крупноформатних поризованих блоків. Зупинення видобутку необхідних корисних копалин може призвести до зупинення діяльності підприємства, що, в свою чергу, може призвести до значних фінансових втрат та ускладнить ведення господарської діяльності.
З матеріалів справи убачається, що п. 11 наказу Державної служби геології та надр України від 22 грудня 2018 року № 507 зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку № 2 до наказу.
В п. 11 Переліку спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено, (додаток № 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 22 грудня 2018 року № 507) зазначено про зупинення дії спеціального дозволу ТОВ "Керамейя" (код 34327895) від 12 квітня 2007 року №4246 та надання надрокористувачу 30 календарних днів на усунення порушень.