ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа №826/12358/17
адміністративне провадження №К/9901/20859/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року (суддя - Клименчук Н. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (суддя-доповідач - Кузьменко В. В., судді: Василенко Я. М., Губська Л. В.) у справі № 826/12358/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" (далі - позивач, ТОВ "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2017 року №0000191208.
На обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставність висновків перевіряючих осіб в частині неправомірного завищення ТОВ "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" податкового кредиту, сформованого з сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) за операціями з ТОВ "ПРАЙМФРУТ" в сумі 307653,00 грн, завищення сум від`ємного значення та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Позивач вважає, що включення ним суми податку на додану вартість за результатами господарських операцій із постачальником товару ТОВ "ПРАЙМФРУТ" до складу податкового кредиту за січень, лютий 2017 року та визначення бюджетного відшкодування за аналогічний звітний період було здійснено ним у відповідності до норм Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2017 року №0000191208.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
У період з 20 квітня 2017 року по 22 травня 2017 року уповноваженими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2017 року, лютий 2017 року, за результатами якої складено Акт від 22 травня 2017 року №805/10-36-12-02/39939183 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки позивачем порушено вимоги:
пункту 187.8 статті 187, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, та завищено податковий кредит у розмірі 1677736 грн, відповідно до порушення вимог розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), а саме не вірно заповнено Додаток №3 до уточнюючого розрахунку з ПДВ від 28 лютого 2017 року за №90306873910, внаслідок чого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за січень 2017 року в розмірі 8257350 грн.
Не погодившись з такими висновками Акта перевірки, ТОВ "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" подало заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких, рішенням від 12 червня 2017 року №3307/10/10-36-12-06-11 ГУ ДФС скасувало висновки в частині порушення вимог пункту 187.8 статті 187, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Розділу V ПК України щодо формування податкового кредиту за операціями з постачальниками - нерезидентами, які задекларовані платником в декларації з ПДВ за грудень 2016 року у розмірі 1370083 грн.
15 червня 2017 року на підставі висновків Акта перевірки, з урахуванням рішення ГУ ДФС від 12 червня 2017 року №3307/10/10-36-12-06-11, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191208, яким ТОВ "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 307653 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 76913,25 грн.
За результатами розгляду скарги ТОВ "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" на винесене податкове повідомлення-рішення, ГУ ДФС прийнято рішення від 18 липня 2017 року №18321/6/99-99-11-01-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Судами встановлено, що заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість за січень, лютий 2017 року в частині суми податку у розмірі 307653,00 грн сформована за наслідками господарських операцій позивача з постачальником товарів ТОВ "ПРАЙМФРУТ".
Досліджуючи господарські операції позивача з цим контрагентом, суди встановили, що 10 грудня 2015 року між ТОВ "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" (як покупцем) та ТОВ "ПРАЙМФРУТ" (як постачальником) укладено договір №10/12 на поставку товару (кількість та асортимент якого зазначено у Специфікації).
На підставі цього договору ТОВ "СКАЙ ФУД СЕРВІСЕС" перерахувало на адресу ТОВ "ПРАЙМФРУТ" у період із травня 2016 року по лютий 2017 року кошти, а ТОВ "ПРАЙМФРУТ" поставило Позивачу товари на загальну суму 2090529,69 грн, в тому числі ПДВ 348421,62 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.
На підтвердження отримання від контрагента товарів Позивачем надано видаткові накладні та податкові накладні.
Зазначені документи наявні в матеріалах справи, а їх перелік наведено у судових рішеннях.
Задовольняючи позов, суди звернули увагу, що відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності у позивача права на формування бюджетного відшкодування за рахунок сум податку на додану вартість у розмірі 307653 грн, сплачених постачальнику в ціні товару, посилався лише на те, що згідно з отриманою інформацією по постачальнику ТОВ "ПРАЙМФРУТ" (ланцюг постачання - 1) та його постачальниках (ланцюг постачання - 2) виявлено ризики заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ. ТОВ "ПРАЙМФРУТ" та його постачальники внесені до АІС "СФП" та відносно них відкриті кримінальні провадження за статтею 205 Кримінального кодексу України.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в межах цієї справи операції між позивачем та його контрагентом підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, а обставини порушення кримінальної справи щодо посадових осіб підприємств-контрагентів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених Позивачем та його контрагентами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ГУ ДФС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в позові.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки обставинам, що під час проведення позапланової перевірки було отримано довідку щодо ризиків заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ від 22 травня 2017 року за №593/10-06-21-04. Згідно з цією довідкою встановлено ризики по постачальнику ТОВ "Праймфрут" (ланцюг постачання -1) та його постачальниках, а саме: ПП "Пайола", ПП "Фанді Бей", ПП "Вайтома", ПП "Тера Прайс", ПП "Варант-М", ТОВ "Аксент Груп" (ланцюг постачання - 2). Перераховані суб`єкти господарської діяльності внесені до АІС "СФП" та відносно яких відкриті кримінальні провадження за статтею 205 Кримінального кодексу України.
З огляду на неналежне обґрунтування вимог касаційної скарги, Верховний Суд ухвалою 20 серпня 2019 року залишив її без руху з наданням часу відповідачу на усунення виявлених недоліків. На виконання вимог цієї ухвали суду, ГУ ДФС було подано уточнену касаційну скаргу, в якій відповідач свою позицію щодо неправильного застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права обґрунтовує тим, що судами не надано належної правової оцінки здійсненого відповідачем аналізу фінансово-господарської діяльності, з якого вбачається проведення позивачем транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання. ГУ ДФС у Київській області наголошує на тому, що позивачем порушено норми ПК України при формуванні податкового кредиту за результатами операцій з ТОВ "ПРАЙМФРУТ", оскільки ним не було надано письмових заявок на поставку товару або письмових підтверджень таких заявок в усній формі, наявність яких передбачена пунктами договорів. Також позивачем не були надані довіреності, на підставі яких відповідно до договорів здійснюється передача товару. Як доказ перевезення товарів позивач надав акти виконаних робіт згідно з якими позивачу були надані послуги щодо перевезення вантажу. Водночас, наведені акти не містять будь-якої інформації про здійснення перевезень саме спірного товару, а містять лише загальне посилання на надані послуги перевезення без ідентифікації власне вантажу, що перевозився, його обсягів, адреси поставки, особи відвантажувача та отримувача, транспортних засобів тощо. Не було надано позивачем також і договорів, а також інших документів, на підставі яких складені вказані акти. При цьому, товарно-транспортна накладна, дійсно не є первинним документом для цілей формування сум податкової звітності за спірними операціями, проте у даному випадку доказуванню підлягають обставини реальності спірних операцій, до яких входять і обставини транспортування придбаного товару. Скаржник зазначає, що мотивуючи оскаржувані рішення суди посилалися на наявність у позивача виробничих та складських приміщень, але це не свідчить про реальність спірних поставок. Приймаючи оскаржувані рішення, суди вказували про те, що придбані товари були використані у межах господарської діяльності позивача. Водночас, саме лише здійснення позивачем певного виду діяльності та наявність у нього дозвільних документів на таку діяльність, не свідчить про використання спірного товару у господарській діяльності. Самого лише посилання на ці обставини недостатньо для висновку про їх об`єктивне існування без надання відповідних доказів. Тому, відповідач вважає, що сукупність обставин справи і документів, наданих позивачем, свідчать виключно про документальне оформлення результатів спірних операцій, натомість доказів фактичного здійснення поставок, їх ділової мети та використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем не надано. Отже, позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, що мало наслідком виникнення від`ємного значення, відповідно права на бюджетне відшкодування цих сум ПДВ у позивача немає.
10 вересня 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність викладених у скарзі доводів, вінпросить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що в матеріалах справи наявна службова записка від заступника начальника ВОДР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області №2739/10-36-23 від 16 листопада 2017 року, надана відповідачем суду першої інстанції, відповідно до якої кримінальних проваджень щодо посадових осіб позивача, ТОВ "ПРАЙМФРУТ" та його контрагентів, зазначених в Акті перевірки, не здійснюється, що свідчить про посилання відповідача в Акті перевірки, апеляційній і касаційній скаргах на неправдиві факти. Зазначає, що під час проведення перевірки, реальність жодної із поставок ТОВ "ПРАЙМФРУТ" товарів позивачу ГУ ДФС не ставилось під сумнів, про що свідчить безпосередньо зміст Акта перевірки. Зазначає про правильність висновків суду, зроблених на підставі встановлених обставин, які підтверджені належними доказами, про реальність господарських операцій і правильність формування позивачем за їх наслідками податкового кредиту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин першої - другої статті 341 КАС України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегією суддів визначено, що позиція відповідача про порушення судами норм права при ухваленні судових рішень обґрунтована такими доводами: 1) наявність довідки щодо ризиків заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ від 22 травня 2017 року за №593/10-06-21-04; 2) не надання позивачем письмових заявок на поставку товару або письмових підтверджень таких заявок в усній формі, наявність яких передбачена пунктами договорів; 3) не надання довіреностей, на підставі яких відповідно до договорів здійснювалася передача товару; 4) неналежне оформлення актів виконаних робіт; 5) не надання документів на підтвердження транспортування придбаного товару; 6) відсутність доказів того, що спірний товар був доставлений та/або розміщений у таких приміщеннях, а також використання товару у господарській діяльності позивача.
Суд касаційної інстанції враховує, що зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона містить інші доводи і обставини, які не були зазначені ані в Акті перевірки, ані у відзиві на позов чи в апеляційній скарзі, зокрема, щодо обсягу наданих документів та їх оформлення. Тому суд касаційної інстанції таким доводам не надає правової оцінки, оскільки вони виходять за межі предмета касаційного перегляду. Крім того, доводи касаційної скарги суперечать змісту судових рішень, які не містять оцінки наявності у позивача виробничих та складських приміщень або правової оцінки тим документам, які ставляться під сумнів ГУ ДФС у касаційній скарзі. При цьому, будь-яких доводів неприйнятності документів, які були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС не зазначає.