1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



25 березня 2020 року

Київ

справа №826/15633/17

адміністративне провадження №К/9901/22419/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року (головуючий суддя - Карпушова О.В., судді: Епель О.В., Степанюк А.Г.) у справі № 826/15633/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілкор" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілкор" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сілкор") звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач, Митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 31 травня 2017 року № UA 100010/2017/000080/2 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення UA 100010/2017/00171.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що при здійсненні митного оформлення товару позивач надав всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість, Митницею необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши таку вартість за другорядним методом (резервним). На думку позивача, витребування відповідачем додаткових документів здійснено за відсутності законодавчо визначених підстав

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ТОВ "Сілкор" (Покупець) та Inner Mongolia SUCON SILICONE CO., LTD (Продавець) укладено Контракт від 30 березня 2017 року №3003/2017 (далі - Контракт), згідно якого Покупець зобов`язаний оплатити і прийняти товар, а продавець зобов`язаний поставити товар відповідно до умов контракту.

Ціну на поставку товару визначено в дол. США, зазначається на кожну поставку в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту (підпункт 2.1 пункту 2 Контракту). Також зазначено, що ціна товару може змінюватись за взаємною згодою сторін (підпункт 2.3 пункту 2 Контракту).

Відповідно до Специфікації №1 до Контракту сторони домовились, що Продавець продає, а Покупець купує Метилгідридну рідину марки Б (Methyl hydrogen fluid B) в кількості 18000 кг, ціна за кг становить 1,030 дол. США, що в сумі дорівнює 18540 дол. США.

У митній декларації форми МД-2 позивачем у графі 31 зазначено "Силіковані масла, що використовуються в якості текстильно-допоміжної речовини: Methyl hydrogen fluid B, чистою вагою - 18000 кг", код за УКТЗЕД 3910000010. Для митного оформлення відповідачу надано наступні документи: контракт, додаткову угоду, специфікацію, комерційний інвойс, платіжні доручення № 15 від 3 квітня 2017 року та № 2 від 19 травня 2017 року, пакувальний лист, прайс-лист, висновок ДП "Держзовнішінформ" про вартісні характеристики товарів, експортну декларацію, сертифікат походження, коносамент, автотранспортну накладну та інші документи, в яких вказано вартість товару.

Разом з тим, при опрацюванні документів, наданих на митне оформлення, посадовою особою Митниці встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до специфікації №1 до контракту від 30 березня 2017 року № 3003/2017 умови оплати визначено наступним чином: " 30% передоплата здійснюється після підписання специфікації протягом 10 робочих днів, 70% після того, як покупець отримає від продавця усі копії відвантажувальних документів електронною поштою протягом 50 робочих днів". Проте, згідно з інвойсом від 5 квітня 2017 року № SUCON 170324 W умови оплати визначено у розмірі 30% після підписання контракту протягом 5 банківських днів та 70% після отримання сканованих копій В/L;

- сума передоплати за товар не співпадає з сумою оплати, яка передбачена комерційними документами, а саме інвойсом та специфікацією;

- пункт 2.2 Контракту, в якому вказано, що в ціну товару включена лише вартість пакування, суперечить умовам поставки СІF згідно з Інкотермс-2010.

Відповідач запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

За наслідками аналізу поданих додаткових документів Митниця вказала, що прайс-лист компанії "Inner Mongolia SUCON SILICONE CO., LTD" на умовах СІF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого. У висновку ДП "Держзовнішінформ" від 18 травня 2017 року № 117/185 експертом не здійснено аналіз цін на подібні (аналогічні) товари, не зазначені конкретні джерела інформації (не вказано яких саме підприємств постачальників та виробників відповідної продукції використана цінова інформація) У висновку Запорізької ТПП від 29 травня 2017 року № О444 експерт надає оцінку товару станом на травень місяць, тоді як інвойс, який подано до митного оформлення, датовано 5 квітня 2017 року.

З огляду на викладене, відповідачем було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2017/00171 та рішення про коригування митної вартості товарів від 31 травня 2017 року № UA 100010/2017/000080/2. Митна вартість товару визначена за резервним методом відповідно до статті 64 МК України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вказав, що позивач відповідно до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості надав усі необхідні документи, тоді як Митницею не доведено, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Суди встановили безпідставність доводів Митниці про неправильну оплату позивачем вартості товару та порушення ним умов Контракту та Специфікації. На переконання судів, позивач довів належними та допустимими доказами обґрунтованість та дійсність ціни за декларований товар на рівні 1,030 дол. США.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Київська міська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій наведено розрахунок щодо умов оплати Контракту, але відповідачу не зрозуміло, звідки судом були взяті такі розрахунки, адже в Контракті або інших документах вони відображені не були. Решта доводів касаційної скарги аналогічна висновкам Митниці, наведеним в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості (невідповідність пункту 2.2. Контракту умовам поставки СІF згідно з Інкотермс-2010; суб`єктивна спрямованість пропозиції, викладеної у прайс-листі компанії "Inner Mongolia SUCON SILICONE CO., LTD"; висновок ДП "Держзовнішінформ" від 18 травня 2017 року № 117/185 не містить аналізу цін на аналогічні (подібні) товари та конкретних джерел інформації; у висновку Запорізької ТПП від 29 травня 2017 року № О444 надана оцінка експерта станом на травень 2017 року, тоді як поставка відбувалась у квітні 2017 року; роздрукована з електронної копії митна декларація країни відправлення №223120170000975892 не є такою, що відповідає вимогам частини третьої статті 53 МК України, оскільки не містить відміток митного органу країни відправлення, а графа, у якій зазначається дата здійснення експортної операції не заповнена). Скаржник наголошує, що судами не надано правової оцінки зазначеним доводам Київської міської митниці ДФС.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).


................
Перейти до повного тексту