ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2020 року
Київ
справа №806/37/17
адміністративне провадження №К/9901/16825/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 у складі колегії суддів: Бучик А.Ю. (головуючий), Майора Г.І., Шевчук С.М. у справі №806/37/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (надалі - ГУ Держгеокадастру) про визнання протиправними дій щодо відмови в укладенні договору оренди та передачі в користування позивача земельної ділянки за кадастровим номером 1820983500:05:000:0990 для ведення фермерського господарства із земель запасу та резерву розташованих за межами населених пунктів Озерської сільської ради Брусилівського району.
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру щодо відмови в укладенні договору оренди та передачі в користування ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 1820983500:05:000:0990 для ведення фермерського господарства з земель запасу та резерву, розташованих за межами населених пунктів Озерської сільської ради Брусилівського району на підставі статті 134 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 скасовано і ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
4.1. 02.10.2013 ОСОБА_1 звернувся з клопотанням до Головного управління Держземагенства у Житомирській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 600,00 га для ведення фермерського господарства з земель запасу та резерву Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.
4.2. 11.11.2013 ОСОБА_1 надіслано до Головного управління Держземагенства у Житомирській області повідомлення, в якому зазначено, що станом на 11.11.2013 дозволу на розробку проекту землеустрою або вмотивованої відмови на його адресу з Головного управління Держземагенства у Житомирській області не надходило. Тому, керуючись статтею 123 ЗК України ним подаються до Головного управління Держземагенства у Житомирській області копія договору на виготовлення проекту землеустрою та проект землеустрою.
4.3. 24.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою, в якій просив на підставі пункту 12 частини 4 Положення про дане управління, частини 4 статті 122 ЗК України заключити договір оренди та передати в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 99,5524 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0990 для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.
4.4. Листом від 21.12.2016 №Г-10880/0-4831/6-16 ГУ Держгеокадастру, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1, повідомлено останнього, що відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону. Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за наслідками проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2-3 статті 134 цього Кодексу. Враховуючи вищевикладене, ГУ Держгеокадастру дійшов висновку, що у нього відсутні правові підстави для укладення договору оренду землі та передачі у користування земельної ділянки позивачу площею 99,5524 га для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.
5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ОСОБА_1 відповідно до положень частини 3 статті 123 ЗК України одержав в установленому порядку дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, суд першої інстанції дослідив, що позивач не погодив проект землеустрою у встановленому статтею 186-1 ЗК України порядку, що є обов`язковою передумовою для укладення договору оренди землі, проте, звернув увагу на те, що дана обставина не слугувала підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою і не була відображена в листі ГУ Держгеокадастру від 21.12.2016 №Г-10880/0-4831/6-16.
6. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, послався на те, що зверненню позивача із заявою про укладення договору оренди земельної ділянки не передувало надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення у встановленому законодавством порядку. Крім того, суд апеляційної інстанції вважав, що існує неспівпадіння щодо місця розташування земельної ділянки, щодо якої ним подано заяву про укладення договору оренди та земельної ділянки, з приводу якої, як вважає позивач, ним отримано дозвіл на розроблення проекту землеустрою та земельної ділянки. Також, суд апеляційної інстанції наголосив, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні іншої особи - гр. ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2017.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанцій помилково вказано про відсутність наданого відповідачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки останній було надано позивачу в порядку частини 3 статті 123 ЗК України. Наголошує, що відмова відповідача в укладенні договору оренди вмотивована відсутністю у нього повноважень, а не іншими обставинами, на які послався суд апеляційної інстанції.
8. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
8.1. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги безпідставними і необґрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Відповідно до частин 1-2 статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на час подання позивачем заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.