1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



25 березня 2020 року

Київ

справа №826/14452/15

адміністративне провадження №К/9901/38398/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді: Бояринцевої М.А. від 9 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кучми А.Ю., Безименної Н.В., Бєлової Л.В. від 6 листопада 2017 року,



В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", відповідач), в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. щодо невключення ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. включити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якими позивачу має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за рахунок Фонду, а Уповноважена особа в порушення вимог чинного законодавства не включила позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку, що порушує майнові права позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що укладення правочину щодо перерахування коштів з рахунку іншої фізичної особи на рахунок позивача призвело до виникнення підстав для збільшення розміру вимог, що могли би бути заявлені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порівняно з максимально гарантованою сумою, що могло призвести до отримання вказаними вкладниками переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що підпадає під ознаки пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 24 листопада 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/14452/15, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не було закінчено.

Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/14452/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Від скаржника надійшло клопотання про забезпечення її участі під час касаційного розгляду справи у судовому засіданні, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що 5 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Златобанк" укладено угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076028 (договір банківського вкладу), згідно умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок в національній валюті, вид вкладу "Універсальний", початкова сума вкладу - 200 000 грн строком до 5 червня 2015 року.

Згідно платіжного доручення № 97720 від 5 грудня 2014 року кошти зараховано на рахунок позивача через касу банку.

13 лютого 2015 року Постановою Правління Національного банку України № 105 ПАТ "Златобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі постанови Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" за результатами розгляду пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Златобанк", викладеної у листі від 06 травня 2015 року № 22-14166/15, пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду та керуючись вимогами законодавства відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "Златобанк".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 травня 2015 року № 99 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" та наказу від 13 травня 2015 року № 156 вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" з відшкодуванням коштів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану регулювання та призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" в особі Славінського Валерія Івановича терміном на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно.

25 серпня 2015 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 155/51 "Про делегування Фондом повноважень ліквідатора АТ "Златобанк" Уповноваженій особі на ліквідацію банку" делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Златобанк" Славінському В.І.

На підставі оголошення про початок виплати коштів банку ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" із заявою щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте отримала відповідь, що її до вказаного переліку включено не було.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що вона набула статус вкладника ПАТ "Златобанк" у розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому має право на отримання суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що правочин з перерахування коштів з рахунку іншої фізичної особи на рахунок позивача має ознаки нікчемності, визначені пунктом 7 частини третьої статті 38 цього Закону, є необґрунтованими.

Від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" відзиву чи заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 13 лютого 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу від 5 грудня 2014 року, знаходилась сума 200000 грн.

Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, дійшли до висновку, що правочин з перерахування коштів на рахунок позивача за договором банківського вкладу від 5 грудня 2014 року у ПАТ "Златобанк", має ознаки нікчемності, визначені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.


................
Перейти до повного тексту