ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа №464/7984/16-а (2-а/464/21/17)
адміністративне провадження №К/9901/42846/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування припису за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Попка Я.С. від 11 липня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сихівського районного суду міста Львова з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК у м. Львові, відповідач), в якому просила скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 вересня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний припис є незаконним та таким, що суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому підлягає скасуванню, оскільки у належному позивачу на праві власності будинку по АДРЕСА_1 були проведені роботи по переплануванню приміщень, дозвіл на проведення яких не потрібен.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 16 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки будівельні роботи з реконструкції житлового будинку передбачають втручання у несучі конструкції будинку, позивачу необхідно отримати дозвіл на виконання даних будівельних робіт, а тому винесений відповідачем припис є законним та обґрунтованим.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Сихівського районного суду міста Львова від 16 лютого 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після внесення у 2012 році змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24 травня 2001 року № 127 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Інструкція № 127), до самочинного будівництва не належать зведення у будинках садибного типу, дачних чи садових будинках веранд, тамбурів, нежитлових прибудов, терас, ганків. Зважаючи на те, що дверний проріз не є нововлаштованим, а розміщений на місці віконного прорізу без зміни габаритів ширини та позначки висоти, а втручання виконанням позивачем робіт по укріпленню фундаменту, прибудові тамбуру у капітальну стіну відповідачем не доведено, а судом не встановлено, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість припису та необхідність його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Інспекція ДАБК у м. Львові звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову Сихівського районного суду міста Львова від 16 лютого 2017 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу до суду подано 3 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 464/7984/16-а(2-а/464/21/17), витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 3 березня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 464/7984/16-а(2-а/464/21/17) за касаційною скаргою Інспекції ДАБК у м. Львові на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Ухвалою Верховного Суду від 4 березня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги Інспекції ДАБК у м. Львові у зв`язку з тим, що оскаржуваним рішенням у цій справі вирішено питання про права та інтереси ОСОБА_2
Представником Інспекції ДАБК у м. Львові та представником позивача подано клопотання про забезпечення їх участі у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні яких відмовлено ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що у житловому будинку по АДРЕСА_1 були виконанні роботи з реконструкції житлового будинку.
На підставі скарги мешканців суміжного будинку від 30 серпня 2016 року заступником начальника Інспекції ДАБК у м. Львові видано направлення на проведення позапланової перевірки за вказаною адресою № 274-пп від 14 вересня 2016 року.
21 вересня 2016 року Інспекцією ДАБК у м. Львові проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті по АДРЕСА_2 у присутності ОСОБА_1 .
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проводяться будівельні роботи з реконструкції житлового будинку, а саме: на час перевірки здійснено укріплення фундаменту будинку, заміну віконного отвору на дверний, прибудовано вхідний тамбур, частково проведено роботи з утеплення фасаду будинку.
Містобудівний розрахунок реконструкції житлового будинку з прибудовою вхідного тамбура, переобладнання приміщень цокольного поверху під нежитлові комерційного призначення з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного по АДРЕСА_1 розроблено ФОП ОСОБА_3 на підставі звернення ОСОБА_1 . Виявлене будівництво проводиться без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 466).
Крім того, 21 вересня 2016 року Інспекцією ДАБК у м. Львові винесено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено, що будівельні роботи з реконструкції житлового будинку з прибудовою вхідного тамбура, переобладнання приміщень цокольного поверху під нежитлові комерційного призначення з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного по АДРЕСА_1 проводяться без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог частини першої статті 34 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 5 Порядку № 466.
Даним приписом зобов`язано ОСОБА_1 зупинити виконання будівельних робіт та у тримісячний термін з моменту отримання цього припису усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування положень Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Перелік № 1104), оскільки будинок АДРЕСА_1 є одноквартирним, а не багатоквартирним, і не перебуває в аварійному стані.
Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції фактично проігноровано наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують, що будівельні роботи, здійснені на об`єкті будівництва, передбачають втручання у несучі конструкції будинку, а прибудова тамбуру є реконструкцією і будівельними роботами, оскільки внаслідок такої прибудови змінено основні техніко-економічні показники об`єкта (загальна площа, будівельний об`єм), а саме: матеріали фотофіксації, здійсненої під час перевірки, лист ДП "Містопроект" від 7 лютого 2017 року № 58/13-1, показання спеціаліста ФОП ОСОБА_3, який розробив містобудівний розрахунок та був опитаний у якості свідка у судовому засіданні у суді першої інстанції.
Від Могилевич В ОСОБА_4 надійшло заперечення на касаційну скаргу Інспекції ДАБК у м. Львові, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
У грудні 2018 року від ОСОБА_1 надійшло доповнення до заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач просить суд касаційної інстанції врахувати, що постановою Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 464/1394/17 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції ДАБК у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови залишено без задоволення касаційну скаргу Інспекції ДАБК у м. Львові та без змін постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, якою визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 8 лютого 2017 року № 006-вих.-715/49.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження Інспекції ДАБК у м. Львові у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).
Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
Відповідно до пункту 2 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30 вересня 2015 року № 5118 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Положення № 5118), основним завданням інспекції є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки, у тому числі, є звернення фізичних осіб.