ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа №240/6195/19
адміністративне провадження №К/9901/33452/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД Україна"
на рішення Житомирського окружного адміністративного від 24 липня 2019 року (суддя Попова О.Г.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (головуючий суддя Кузьменко Л.В., судді: Совгиря Д.І., Франовська К.С.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД Україна"
до Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання недійсним в частині податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД Україна" (далі також - ТОВ "ІНКО-ФУД Україна") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі також - Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 9 квітня 2019 року №00771202 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 92273,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ІНКО-ФУД Україна" зазначало, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки, виявивши розбіжності даних податкової декларації з ПДВ та даних Єдиного реєстру податкових накладних, контролюючий орган мав провести документальну перевірку, а не приймати податкове повідомлення-рішення за наслідками камеральної перевірки.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного від 24 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у спосіб та на підставах, що передбачені Податковим кодексом.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін. Вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки ТОВ "ІНКО-ФУД Україна" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за січень 2019 року Управлінням складено акт від 14 березня 2019 року №220/06-30-12-02-26, яким встановлено порушення позивачем підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 200.1 статті 200, підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині завищення платником податків суми бюджетного відшкодування за січень 2019 року у розмірі 369091,00 грн. та порушення підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 200.1 статті 200, підпункту "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині завищення ТОВ "ІНКО-ФУД Україна" суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2019 року на 130909,00 грн.
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 9 квітня 2019 року №0000771202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 369091,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 92273,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 92273,00 грн., позивачем оскаржено його в судовому порядку.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій порушено пункт 54.3 статті 54, підпункти 75.1.1, 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. Крім того, до спірних правовідносин неправильно застосовано пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами саме документальної позапланової виїзної перевірки. Однак контролюючий орган, виявивши під час камеральної перевірки розбіжності даних податкової декларації за січень 2019 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних, прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення без проведення контрольного заходу у вигляді документальної перевірки. Також платник податків зазначає, що аналогічні правовідносини неодноразово були предметом судових спорів, а тому висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову суперечать постановам Верховного Суду від 15 травня 2018 року №804/6286/17, від 1 жовтня 2018 року у справі №821/1648/17 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року у справі №640/18801/18.
3.2. Доводи відповідача
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що камеральна перевірка позивача, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена відповідно до вимог Податкового кодексу України. Крім того, штрафні санкції, які є предметом оскарження у даній справі, нараховано у розмірі 25% завищеної суми бюджетного відшкодування, що виявлена під час камеральної перевірки у декларації з ПДВ за січень 2019 року, і її розмір позивачем не оскаржується.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Зміст наведених норм вказує на те, що метою камеральної перевірки є, зокрема, виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.