ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2020 року
Київ
справа №120/1163/19-а
адміністративне провадження №К/9901/28522/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Мороз Л.Л. Бучик А.Ю.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у суді касаційної інстанції адміністративну справу №120/1163/19-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Релігійна організація "Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви (Православної Церкви України)", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2019, постановлену судом у складі головуючого судді Комара П.А.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є.М., суддів: Сапальової Т.В., Боровицького О.А.,-
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 27.02.2019 №16 "Про реєстрацію Статуту Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, у новій редакції";
- відновити державну реєстрацію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви".
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність рішення відповідача щодо реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції, зміни керівника і найменування цієї релігійної громади, що призвело до порушення його права на свободу віросповідання. Також зазначив, що протиправна зміна підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях порушує його право на вільне волевиявлення щодо членства у відповідній релігійній організації і на вільний вибір щодо сповідування релігійного культу.
3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2019, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, на підставі статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закрито провадження у даній справі.
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та правил предметної юрисдикції, просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.07.1992 проведено державну реєстрацію Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви.
Згідно з наказом відповідача від 27.02.2019 №16 зареєстровано статут Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції зі зміною найменування на: Релігійна організація "Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви (Православної Церкви України)".
Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що реєстрація проведена на підставі рішення загальних зборів Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви від 29.01.2019, оформленого протоколом №1, а також, на підставі рішення парафіяльних зборів Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви від 09.02.2019, оформленого протоколом №2.
Вказана реєстрація відбулася у зв`язку з переходом під юрисдикцію Православної Церкви України. Також змінено юридичну адресу релігійної громади з "с.Красносілка, вул.Шкільна,1А" на "с.Красносілка, вул.Незалежності,14" та внесено зміни про керівника релігійної громади, яким замість позивача став Процанін Р.І., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Вважаючи, що реєстрація статуту релігійної громади у новій редакції, зміни керівника і найменування цієї релігійної громади порушує права позивача на свободу совісті та віросповідання, а також порушує його право на вільне волевиявлення щодо членства у відповідній релігійній організації і на вільний вибір сповідування релігійного культу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки виник саме між засновниками, членами Тульчинської єпархії Української Православної Церкви та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін. В свою чергу, наданню оцінки спірному наказу передує встановлення обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації, у зв`язку з чим, спірні правовідносини не є публічно-правовими у розумінні КАС України, оскільки стосуються прав і інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги спрямовані на захист цивільного права позивача. З огляду на суб`єктний склад учасників спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що правовою підставою для звернення до суду з даним позовом слугувало недотримання відповідачем при прийняття спірного наказу вимог статей 12, 13, 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", внаслідок чого таке рішення відповідача порушило гарантоване статтею 35 Конституції України та статтею 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" право позивача та очолюваної ним релігійної громади на участь в прийнятті рішення щодо конфесійної належності громади, тобто фактично порушило їх право на свободу віросповідання. Також, скаржник зазначає, що дана справа стосується повноважень відповідача, як суб`єкта наділеного владними функціями щодо прийняття рішення про державну реєстрацію змін та доповнень до статуту. Крім того, спір у даній справі стосується порушення положень законодавства щодо внесення змін та доповнень до статутних документів юридичної особи, а не порушення прав та інтересів релігійної громади. Відтак, позивач вважає, що такий спір належить до юрисдикції адміністративного суду.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти касаційної скарги, просить залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на те, що рішення про реєстрацію змін до статуту у зв`язку зі зміною підлеглості у канонічних та організаційних питаннях іншому релігійному центру оскаржувалось не з підстав порушень допущених відповідачем при його прийнятті, а з підстав порушення особами, які подали заяву про реєстрацію змін до статуту, положень закону, статуту у частині дотримання порядку та способу проведення загальних зборів. Однак, такі обставини належать до внутрішньої діяльності юридичної особи та визначаються законом та статутом на підставі якої діє громада.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341КАС України).
9. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.
10. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
11. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
12. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
13. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.